Українські синоптики віщують «аномально» теплу зиму

Автор/джерело -  © Олег СНІГУР, “Україна молода”  



Дата публiкацiї - 1.12.2006 | Постiйна адреса - http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=499

Цьогорічний листопад і справді нетрадиційний — ні тобі снігу, ні морозцю, як, скажімо, минулого року. Температура подекуди сягає 15 градусів тепла, і про можливі хуртовини думати зовсім не хочеться. А на календарі натомість — «офіційна» зима.

Дайте снігу!

За вікном же — доволі комфортна осінь. Більше того, за словами начальника відділу прогнозів Гідрометцентру Людмили Савченко, теперішня теплінь протримається до 5—10 грудня.

«Якщо в попередні роки зима приходила вчасно, то цього року вона затримується, — каже співробітник Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту Маргарита Барабаш. — Зима ще не настала, і таке довге передзим'я віщує, що вона буде теплою».

Прийдешня зима буде «позитивною аномалією»: це не означає, що морозів не буде взагалі, але «плюсова» температура перевищуватиме норму. Весна настане, кажуть науковці, у березні, але буде прохолодною і затяжною й навіть може «відсунути» настання літа.

На француза Боплана, який у XVII сторіччі мандрував Україною, чи не найбільше враження справили українські морози. Від них розніженого європейця не рятували навіть кілька соболиних шуб. Старші люди пам'ятають, як ще у повоєнний час кучугури снігу сягали стріх. Такої справжньої зими молодше покоління практично не бачило. Маргарита Барабаш каже, що ймовірність настання по-справжньому холодної зими, з середньомісячними температурами — 9—10 градусів Цельсія, складає зараз усього два відсотки, тобто раз на п'ятдесят років.

Причину цього зараз вивчають навіть діти в школі — це глобальне потепління. Перші його ознаки, розповідає пані Барабаш, з'явилися ще у XIX столітті. З того часу процес то прискорювався, то сповільнювався, поступово охоплюючи всі сезони року. Ще 30 років тому українські гідрометеорологи передбачили, що приблизно з 2000 року потепління значно активізується, і не помилилися.

«В Україні потепління відбувається темпами швидшими від світових, оскільки глобальні кліматичні особливості накладаються на місцеві, — розповідає Маргарита Барабаш, — тому для нас це насущне питання. Поки що це нам на користь, адже взимку економиться електроенергія. До того ж за теперішньої безгосподарності лише потепління і підвищена вологість дозволяють збирати такі врожаї, які ми маємо зараз».

Глобальне потепління — процес незворотний, і в середньостроковій перспективі все частіше даватиме про себе знати, зокрема, і стихійними лихами. До 2030 року їхня частота зросте на один—два випадки, а після — ніхто ще не готовий прогнозувати.

ДО РЕЧІ

 

Російські метеорологи обіцяють найтеплішу зиму за останні 150 років. Як повідомив керівник російського Гідрометцентру Роман Вільфанд, зимова температура щороку зростає на 0,9—1,3 градуса на рік. За його словами, ця зима буде не просто теплішою за попередню — температура повітря на 3—4 градуси перевищить норму.

Втім не всі погоджуються з такими прогнозами. Вчені Пулковської обсерваторії Російської академії наук попереджають, що в найближчі роки на Землі почнеться зниження температури, що завершиться глобальним похолоданням.

«Ми дійшли висновку, що в 2012—2015 роках почнеться повільне зниження температури, а в 2055—2060 роках настане глобальне похолодання, що триватиме приблизно 60 років. Після цього настане новий цикл потепління», — сказав завідувач сектору космічних досліджень обсерваторії Хабібулло Абдусаматов.

Тим часом колишній економіст Всесвітнього банку Ніколас Штерн стверджує, що глобальне потепління призведе до краху світової економіки, зокрема втрати 20 відсотків загальносвітового доходу. Штерн прогнозує, що внаслідок посух і повеней до 200 мільйонів осіб можуть стати біженцями. Підвищення температури в глобальних масштабах збільшить також у найближчі 200 років небезпеку лісових пожеж. Втім, за словами економіста, незважаючи на поважний список катастрофічних прогнозів, його оптимізм грунтується на тому, що в людства досить знань і часу для дій. Однак ці дії повинні бути міжнародними, інтенсивними та терміновими.

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.
© Автор проекту - Валерій Колосюк.