Розшифровано геном українця!

Автор/джерело -  © Ірина КОНТОРСЬКИХ, «Експрес» 

Харківські вчені вперше оприлюднили дані сенсаційних досліджень.

Директор центру Олена Гречаніна знайомить Віктора Ющенка з роботою медико-генетичного центру (жовтень 2005 року)

Ця подія минула скромно, майже непомітно. Про вручення Державної премії групі молодих українських генетиків скупо повідомили у зведеннях новин. А йшлося про сенсаційне, по суті, дослідження: розшифровано мітохондріальний геном українця.

Розповісти про цю фундаментальну роботу ми попросили доктора медичних наук, члена-кореспондента АМНУ, лауреата Державної премії, професора Олену Гречанину.

— Олено Яківно, то тепер відомо, ким українці є з генетичного погляду?

— І європейці, й азіати — водночас! А дозволили це дізнатися дослідження особливих, мітохондріальних (мітохондрія — це своєрідна енергетична субстанція живого організму, носій унікальної інформації) ДНК майже 300 сімей наших співвітчизників із різних регіонів. Для дослідження бралися лише "козаки" і "козачки" у кількох поколіннях.

Застосовуючи сучасні технології та методи, ми визначили мутації та встановили типи мітохондріальних ДНК досліджуваних людей. З'ясувалося, що ДНК українців містить мутації, характерні як для європейської, так і для азійської популяцій. Що, зрештою, не дивно, бо Україна якраз на стику цих популяцій, і це не могло не позначитися на її населенні.

Довідавшись відповідь на сакраментальне запитання "Хто ми?", вчені водночас дістали ключ до багатьох не розв'язаних раніше медичних загадок. А це було головною метою нашої роботи. Передусім нам важливо було визначити, яка спадкова патологія криється в генах українця, як її розпізнати і як їй запобігти. Ми це зробили, і це вважаю головною цінністю нашого дослідження.

— Воно матиме продовження на практиці?

— Звичайно. Тепер з допомогою наших європейських колег (бо, на жаль, матеріальна база вітчизняної генетики поки що несильна: надто довго ця наука в Україні перебувала на задвірках медицини) ми зможемо здійснювати складні, ще донедавна неможливі молекулярні дослідження, що їх практикують в Західній Європі. І допомагати пацієнтам у ситуаціях, в яких раніше наша медицина лише розводила руками.

Але не менш цікаво, що завдяки саме цьому дослідженню стали зрозумілішими не лише генетично обумовлені недуги, але й інші риси, що формують генетичний портрет українця.

ВДАЧА — З ЄВРОПИ?

— Наприклад, національний характер? Що його сформувало з позиції генетики: Європа чи Азія?

— Геном сучасного українця містить рівною мірою як європеоїдні, так і азійські характеристики. У когось домінують перші, у когось — другі. Але якщо оцінити геноми сумарно, то загалом ми нація європейська. Цим, мабуть, пояснюється українська толерантність, доброзичливість, врівноваженість. Такі риси дісталися нам від наших європейських пращурів, які здавен мусили проживати на заселеній багатьма народами благодатній, щедрій землі

— А наша звичка розмірковувати, доки грім не вдарить, — від кого вона?

— Це від типової для Сходу замріяності. Ніде правди діти: українець лінькуватий, схильний до самозаглиблення. Довго думає, перш ніж щось зробити. Але швидкість думки визначається насамперед тими умовами, в яких він живе.

А ще українці бувають занадто суворими, і мало всміхаються одне одному. І ця суворість — азійська, як і схильність до сильних почуттів: палкого кохання і не менш палкої ненависті.

А ВРОДА — ЗІ СХОДУ?

— А що сформувало зовнішність українця?

— А ви подивіться на цю матову, кольору слонової кістки шкіру, гордий розліт брів, темне густе волосся. Вони українцеві дісталися від східного пращура. Поняття краси, як відомо, відносне, але суто морфологічно українці, на мою думку, — одна з найгарніших націй. І завдячують це саме домішку азійських генів.

Щоправда, є певні зовнішні ознаки, зумовлені суто територіальними умовами життя. Наприклад, зауважено, що найбільшу стопу мають корінні мешканці лісостепових районів Сходу України. Кияни, пращурам яких не доводилося поколіннями ступати по безмежних степах, мають меншу ногу.

А найделікатніші в цьому сенсі —жителі Західної України. І в цьому для генетика немає несподіванки. Бо для тих, хто мусив жити в гірському краї, довжина стопи значення не мала, треба було розвивати лише її передню частину.

І НІМЕЦЬ, І СЕРБ, І УГОРЕЦЬ...

— А чи існують певні генетичні ознаки, які нині відрізняють нас від інших європейських популяцій?

— Ми, українці, генетично дуже близькі, зокрема, до сербів, німців, молдаван, угорців, хорватів та чехів, пращури яких, як і наші, колись мігрували азійськими степами у Європу. У нас, чимало спільного, зокрема, згадані вище європейські та азійські компоненти, щоправда, в різному співвідношенні.

Але скажу вам з усією відповідальністю: ми сьогодні відрізняємося від багатьох популяцій Європи у кращий бік. Коли буваю за кордоном, часто спостерігаю за людьми. Як генетик, роблю це з великою цікавістю. А зробити певні висновки можна навіть з огляду на зовнішність, поведінку людей.

Наприклад, у Голландії, Данії я побачила дуже багато ознак пошкодженого геному. Що й не дивно з огляду на тотальну пристрасть до пива, доступність марихуани, забруднені хімією продукти. Надлишок їжі і необхідність постійно застосовувати консерванти для її зберігання призводить до зміни обміну речовин населення розвинутих європейських країн. Це у свою чергу провокує незворотні фізичні та психічні зміни. їх вже відчуває на собі багата Європа.

Так, українці протягом життя зазнають впливу багатьох небезпечних факторів. Але є дуже важливий позитив. Можливо, ми не дуже сита, але чи не єдина в Європі популяція, яка ще дозволяє собі щодня вживати нормальну, здорову їжу. Ось трохи більше б нам духовності, менше стресів — і наш геном у цілковитій безпеці...

Довідка.
Харківський спеціалізований медико-генетичний центр створено в 1965 році. З того часу заклад надав допомогу більш як 1,5 млн. українських та закордонних сімей. На базі центру пройшли підготовку з генетики понад 5 тис. вітчизняних та 1,5 тис. іноземних студентів, а також 3 тис. лікарів. Пріоритетний напрямок діяльності закладу – дослідження засобів профілактики спадкової патології.