«Власники ЗМІ не можуть витирати об журналістів ноги...» - Порошенко запровадив цензуру на «каналі чесних новин»

Автор/джерело -  © Іван ФАРІОН, “Високий Замок”  



Дата публiкацiї - 31.01.2008 | Постiйна адреса - http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=963

В Україні знову заговорили про цензуру. І не де-небудь, а на “5 каналі”, який позиціонує себе як “канал чесних новин”.

Єгор Соболєв

З його ефіру “витурили” найбільш рейтингову аналітичну програму “Час”, пояснивши це вдосконаленням творчого процесу. Ведучий передачі Єгор Соболєв вважає інакше. На його думку, про “переформатування” керівництво каналу заговорило після гарячих дискусій журналістів з одним із власників каналу Петром Порошенком, які мали політичний підтекст. Порошенко неодноразово висловлював невдоволення змістом цієї програми – дорікав за висвітлення особливої позиції “правиці” у блоці “НУ-НС”, був проти того, щоб інформувати про заяви спостерігачів, які твердили про підкуп виборців блоком Литвина (дехто каже, що Петро Олексійович фінансово підтримував цей блок на виборах. – І.Ф.). Порошенко також твердив, що у “Часі” занадто багато уваги приділяють земельним питанням у столиці. Після однієї з таких перепалок довкола фігури мера Черновецького Порошенко, за словами Соболєва, сказав, що ведучому “Часу” слід шукати нову роботу. Що криється за останніми подіями на “5 каналі”, кореспондент “Високого Замку” дізнавався в Єгора Соболєва.

- Зі мною ніяких обговорень не було, - каже Єгор. - Я просто почув повідомлення, що програму “Час” буде переформатовано. Думаю, рішення по мені прийняли давно, можливо, ще минулого року.

- Після ваших розмов з власником каналу Петром Порошенком?

- Інших пояснень у мене нема. “Час” був результативною, доволі успішною програмою, яка мала найвищий рейтинг на каналі. Ми ніколи не чули якоїсь критики з боку редакційного керівництва. Могли сперечатися щодо деяких творчих, організаційних моментів, але ніколи я не чув від менеджерів, що ви, мовляв, погано працюєте і програма у вас виходить негарна. Нас постійно хвалили. Все було гаразд. А минулого понеділка чую: ви знаєте, ми вирішили вас переформатувати і пошукати нових виконавців...

- Є вже наказ про ваше звільнення, чи ваше керівництво хоче, щоб ви написали заяву “за власним бажанням”?

- Наскільки я зрозумів, вони хочуть, щоб я сам сказав їм, що хочу робити на каналі. Я, звичайно, буду висувати пропозиції, думатиму, що робити далі... Я люблю “5 канал”. У мене там прекрасні стосунки зі всіма членами колективу. Це для мене важлива частина життя. Там почав свою телевізійну кар’єру. Але... Уявімо, що є футбольна команда, а в ній - два форварди, які забивають найбільше голів. І раптом одного разу їм кажуть: “Знаєте, ви нам не підходите. Можете підшукати собі нове місце...”. Іншими словами, ви мусите піти з команди. Щось приблизно таке відбувається і в моєму випадку...

- Чи так само тиснули на інших журналістів, які вже сьогодні відійшли від “5 каналу” – на Романа Скрипіна, Миколу Вересня, Євгена Глібовицького?

- Я не хочу перетворюватися на людину, яка очорнює “5 канал”. Це прекрасне, унікальне місце. Тут ти міг не погоджуватися з власником і працювати далі, не виконуючи його вказівок. Я це робив протягом року. Завжди казав Петру Порошенку, що його найбільша сила у тому, що на його каналі журналісти можуть сказати йому “ні”. І що він повинен цим пишатися...

Тиск є завжди, тиснуть на будь-якого журналіста. Питання в тому, що з цим тиском відбувається. Довгий час було так, що ми сперечалися, але я продовжував виходити в ефір з тими позиціями, за які я боровся. Психологічно це дуже нелегко сваритися з власником каналу, ти думаєш про свою подальшу долю. Але з якогось моменту я перестав переживати і сказав собі: ти вже звільнений, тебе тут нема. Єдине питання, коли це станеться. Ось воно і сталося...

- Як у ситуації, що склалася, ви будете захищатися?

- Я не мушу чіплятися за крісло...

Я довго думав, чи варто взагалі розповідати про тиск. Але потім поговорив з колегами, і вони сказали: це не тільки твоя справа, не тільки твоя проблема, а загальна. Вони, власники, не можуть витирати об нас ноги, а ми не маємо лежати і робити вигляд, що все добре.

- Що далі?

- Надалі я точно займатимуся незалежною журналістикою, громадськими ініціативами, зокрема акцією “Не продаємося!”, яка виявляє “заказухи” на різних телеканалах. Вважаю, що все це є проявами однієї хвороби. За великим рахунком, журналісти не є володарями ЗМІ - тому й нема справжньої незалежності в ЗМІ. Так, у нас нема (і слава Богу!) державної цензури, яка панувала до 2004 року. Але і цілковитої свободи ЗМІ так само нема, вони страшенно залежні якраз від того, що відбулося зі мною, – від позиції власників, від їхніх інтересів, від замовлень.

Моніторинги показують, що це справжня проблема кількох інших каналів – журналісти змушені показувати те, що вони не хотіли б. Вони це показують, бо за це все заплачено...

- Як зреагували на ваше звільнення колеги?

- Від колег отримую дзвінки-листи підтримки, за що їм вдячний. Частина журналістів не повірила новині, що я більше не ведучий програми “Час”. Один із друзів зателефонував і запитав: “Ти що – напився?”. Вважаю, що така підтримка - це добре. “Нас багато, і нас не подолати!”.

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.
© Автор проекту - Валерій Колосюк.