Актуально
39632 перегляди
 |
Громадська думка сформувала в нашій свідомості уявлення про спільне життя чоловіка і жінки як добровільний вчинок, що заснований, перш за все, на взаємному коханні. Натомість реальне життя наводить не таку оптимістичну статистику, за якою більшість шлюбів укладається не з емоційних, а з корисних, мкеркантильних міркувань. Чи може жінка свідомо присвятити своє життя чоловікові, якого не кохає? Виявляється, може. Так само чоловік може лишатися з жінкою, яку давно вже не кохає.
Зізнайтеся собі чесно: чи не мріяли жінки в дитинстві бути принцесою: вродливою, в гарній сукні, і з принцом як неодмінним атрибутом цього вимріяного щастя. А чоловіки – тим самим принцом, який стрічає свою Попелюшку? Далі за сценарієм - кохання з першого погляду, одруження та багато дітей, одним словом усе те, що голлівудські фільми назвали «happy end». Та життя вносить свої корективи у дитячі сценарії і з часом розумієш, що «love story» закінчується так само раптово, як і почалася, довгоочікувані принци і попелюшки проходять повз, а невблаганний час вимальовує чергову зморшку на вашому обличчі чи сивину у волоссі...
Саме цей період краху дитячих ілюзій ставить вже дорослу людину перед вибором: залишитися самотньою або кардинально змінити свої погляди на життя і взятися до активних дій.
Відкинувши банальний розрахунок, що штовхає на стосунки, які позбавлені позитивних емоцій і почуттів, залишаються також омани, що проходить пристрасть, страх не зустріти когось ще, що тримають нас в їжакових рукавицях поруч із некоханими. Чому ми не йдемо?
Стереотипи
Перша і одна з основних причин - це стереотипи. Суспільство диктує нам стандарти, яким ми змушені або хочемо відповідати. Наприклад, про те, що дівчина після 25 років - стара діва. Заради того, щоб уберегти себе від «тикання пальцями» і моралей більш досвідчених тіточок і сусідок, багато панянок готові жити практично з першим зустрічним, який буде більш-менш позитивним і «відповідним» для їхніх родичів.
Період бурхливого кохання з першого погляду залишився позаду. Романтичні знайомства трапляються все рідше, а то й зовсім зникають. Окрім того починаються пересуди та плітки про «синю панчоху»: родичі та сусідки, цікаві кумасі та одружені ровесниці смачно пліткуватимуть про твої ймовірні психічні та фізичні недоліки, шукатимуть у тобі те, що відлякує потенційних кавалерів. Але в резерві завжди знайдеться «запасний варіант» - некоханий чоловік, який у кризовий момент завжди виручить - запросить в кіно, проведе додому, вислухає та розрадить. Шлюб із нелюбом у цьому випадку є громадським ритуалом, який у певному віці здійснюють двоє людей, суспільно сформованим правилом, яке уподібнює їх до інших членів спільноти. Не хочеш бути білою вороною - не засиджуйся в дівках, коли тобі за двадцять п’ять.
Чоловіки менш зазнають впливу стереотипів, але то все залежить від виховання та індивідуальних рис характеру. Як не дивно, але більшість чоловіків все–таки не задоволені станом закоренілого холостяка і хочуть жити у парі, погоджуючись на більш-менш прийнятні умови спільного проживання з представницею прекрасної статі на одній житловій площі.
Матеріальний статок
На сьогоднішній день шлюб все більше міцніє на засадах, які були характерні для нього в період феодалізму, а саме - на матеріальній вигоді. Це найпоширеніший аргумент, який майже безвідмовно схиляє тонку жіночу натуру на користь добре забезпеченого чоловіка, а жіночий мозок спонукає з неймовірною швидкістю робити точні підрахунки. Любов любов’ю, а життя життям. Адже жінка потребує зовсім небагато: квартиру, машину, абонемент до салону краси, стильний одяг, дорогу біжутерію та можливість приємно проводити дозвілля. Славнозвісна жіноча інтуїція влучно вирахує потенціал чоловіка та його здатність до самореалізації. Вважається престижним «вирахувати» потенційного багатія - так званого бізнесмена або чоловіка з престижною професією як от політолог, економіст, програміст, правник та деякі інші. Чим раніше розпочнуться твої стосунки з потенційним мільйонером, тим менше підозр та звинувачень у корисності припаде на твою адресу від заздрісних подруг та знайомих.
У вік суцільного гендерного рівноправ’я, меркантильність властива і чоловікам. Особливо коли обраниця має татуся зі статками або окрему житлову площу…
Усталена звичка
Ще одна поширена причина - це звичка, яка часом буває навіть сильніша, ніж минулі почуття. Пристрасть згасає, взаємність стає монотонною, але багато спільного (побут, друзі, хобі, сімейна справа), що так або інакше пов’язує двох, послаблює їх силу волі розірвати взаємини. Ніколи не потрібно звикати до кохання! Робіть одне одному подарунки, романтичні сюрпризи, оживляйте почуття незвичним проведенням часу і не давайте шансу близькій людині стати нелюбом. Для жінки дуже важливо відчувати себе захищеною і не самотньою. Тому досить часто вона може дозволити собі жити з нелюбом-чоловіком тільки заради того, щоб було кому ввечері зустріти з роботи, прийняти за неї серйозне рішення і пригорнути в ліжку.
Чоловіки погоджуються на життя з не надто коханою дружиною хоча б тому, аби було кому нагодувати борщем і випрасувати сорочки. Ну, й, - аби завжди мати під рукою доступну жінку для інтиму...
Проте одружитися з нелюбом з холодним розрахунком може далеко не кожна людина. А вибір - жити чи не жити з некоханою людиною - постає перед третиною одружених пар. Коли вивітрився з голови хмільний чар психоделічного коктейлю під назвою кохання, в спільне життя прийшли робочі будні, рутина, не забарилася і криза першого року подружжя - саме тоді сприятливий час для виникнення сумнівів: чи хочу я жити з людиною, до якої більше нічого не відчуваю? Але чи варто тепер щось змінювати? Адже це вимагатиме від тебе витрат часу, надміру емоцій та можливих матеріальних втрат. Зокрема тебе чекає судова тяганина щодо юридичного оформлення розлучення, поділ майна, який може закінчитися не зовсім вигідно для тебе, потім тривале введення в курс справи всіх друзів та знайомих про зміну свого соціального статусу. Чи вартує все це того, коли у вас є спільне помешкання, разом нажитий статок, спільні знайомі й навіть діти?
То чи чи є відсутність кохання настільки вагомою причиною, щоб руйнувати усталений стиль життя? Саме через звичку, яка іноді повністю опановує людину, ми і відмовляємося від змін. І навіть зникнення кохання до людини не стає рушійною силою, натомість з’являється нове гасло - маємо те, що маємо.
Спільні діти
Спільні діти, які можуть бути у чоловіка і жінки, а також штамп у паспорті - теж є причиною, щоб не йти. Бажання зберегти відносини для того, щоб у дитини були тато і мама, народжує необхідність жити з нелюбом. Саме діти стають найвагомішим аргументом, який змушує розважливіше підходити до вирішення питання життя з нелюбом - тут вже емоційний план поступається перспективі - у дітей буде повноцінна сім’я.
Занижена самооцінка
Занижена самооцінка змушує бути з нелюбом однаково - як чоловіків, так і жінок. Як кажуть у таких випадках: «любить за те, що його (її) люблять». Людина просто відчуває почуття подяки до того, хто її полюбив такою, якою вона є, і не може іншу людину кинути навіть всупереч відсутності почуттів.
Жалість
У деяких випадках до цього зобов’язує жалість . Найдивніша, але не менш поширена з усіх причина. Як би непереконливо це не звучало, але саме жалість до людини 50% опитаних називають найрозповсюдженішою причиною, що змушує некорисливих людей укладати шлюб з нелюбом. Народна мудрість давно визначила закономірність: коли люблять нас - не любимо ми. На жаль, так воно найчастіше й буває. Мабуть, у кожної людини були прикрі випадки в житті, коли доводилося відмовляти - «Я тебе не кохаю». Він уважний, чуйний, ввічливий, розумний, подобається усім твоїм подругам, а тобі не лежить до душі... Або вона – красуня, «комсомолка, спортсменка», всі хлопці за нею упадають, але щось відштовхує…
Але буває момент слабкості, коли виникає жалість до людини - у неї є все, про що тільки може мріяти інший партнер, то чи заслужила вона на відмову з твого боку? Знову зважуєш її плюси і додаєш ще один вагомий аргумент на свою користь - людині потрібно бути коханою. Або шкода залишати людину наодинці, шкода, що вона може щось з собою зробити, і т.д. Таким чином ти підкуповуєш свої почуття, проявляючи «благодійність» щодо нелюба, але пам’ятай, що об’єкт жалості завжди залишатиметься трохи приниженим у твоїх очах.
Також дуже часто жалість переростає в ненависть, і тоді ні про які інші почуттях в парі не може бути й мови.
Втеча від самотності
Коли бурхливі студентські роки відійшли в минуле - ти не жалкуєш, адже молоде життя вирує пристрастями, подіями та сповнене несподіванок. Не встигнете оглянутися, як всі ваші шкільні, університетські друзі та співробітники створили сім’ї. Вже нема з ким піти в кіно, випити кави, а про бурхливі вечірки до сходу сонця не може й мови бути - у них тепер інші, сімейні проблеми. Незчулися як залишилися самі. Саме тоді від невтішної перспективи залишитися самотнім (самотньою) рятує шлюб. І вже не важливо, кохаєш ти його чи ні, головне, що тепер він буде гарантом твоєї безпечної старості, щоб було до кого мовити слово і знайти підтримку в годину фізичної знемоги. Окрім того шлюб із нелюбом стає останньою можливістю для самотньої жінки створити сім’ю і народити дітей, які будуть її продовженням в історії.
Страх перед невідомим
Жити з нелюбом нас часто змушує страх перед невідомим . Тут, під боком - своя, вже не кохана, але така знайома і до болю вивчена людина. А за порогом - нова, яку потрібно вивчати, під яку потрібно підлаштовуватися, а це - нові проблеми і нерви. То може бути, «стерпиться-злюбиться»?
Заручники комфорту
Незалежно від причин, які спричинили життя з нелюбом, такий шлюб можна назвати «зручним», адже він має свої переваги. Зокрема він позбавлений злободенних проблем звичайного подружнього життя. Наприклад, вас не чекатиме розчарування, коли чоловік пізно повертатиметься з роботи, а на його одязі будуть свіжі сліди губної помади. Бо чи варто влаштовувати сцени ревності, коли ти його не кохаєш?
Відсутність емоційного піднесення, а лише холодний розрахунок при укладенні шлюбу позбавить вас емоційних спадів та розчарувань у подальших життєвих буднях. Окрім того секс із нелюбом позитивно впливає як на жіноче так і чоловіче самовдоволення - не треба намагатися усіма способами догодити, весь час імпровізувати, боятися охолодження в стосунках.
Де знайдеш, де втратиш…
Безперечно, шлюб із некоханою людиною потребує переконливої мотивації для себе та чимало зусиль, адже ви свідомо з самого початку робите свій вибір. Отримуючи матеріальні блага, статус у суспільстві, завойовуючи хорошу репутацію серед оточення, рятуючись від самотності та створюючи повноцінну сім’ю ви приносите в жертву свої почуття, зокрема кохання. І ви повинні це усвідомлювати. Яким би не був ваш вибір - прийміть найоптимальніше для себе рішення з усіма подальшими наслідками. Якщо склалася така ситуація і ви не знайшли своєї половинки, тверезо проаналізуйте ситуацію, аргументуйте, перш за все для себе, свій вчинок, надайте своїм діям доцільності саме в цій ситуації - і проживіть життя достойно.
Є й інший варіант, який потребує більшої рішучості мужності та сили волі: якщо ви більше не відчуваєте до людини колишніх теплих почуттів, відпустіть її. Або підіть самі. Не створюйте ілюзію, що не принесе душевного заспокоєння ні вам, ні партнеру. Не тримайте біля себе чуже щастя і не втрачайте своє.
За матеріалами:
Євгенія Ковалевська, «П’ять причин жити з некоханим»
Вікторія Крижко, «Чому люди живуть із некоханими?»
Публiкацiї за темою «Психологія та стосунки»:
