Актуально
33609 переглядів
|
Російські САУ на станції у с. Верейці |
Тим часом українські артилеристи влаштували стрільби у прикордонних районах за два тижні до початку навчань. Чи є реальна військова загроза для України? І чим ситуація на українсько-білоруському кордоні нагадує прикордонний Донбас 2014 року – розбиралися «Донбас.Реалії».
Білорусь, Могилівська область, невелике село Верейці. На тутешній залізничній станції панує ажіотаж. Місцеві жителі вже декілька днів спостерігають за військовою технікою без номерів. Переважно САУ – самохідні артилерійські установки. Колони техніки можна побачити одразу на в’їзді в село, за кордоном білоруської міліції.
Нібито саме сюди скоро сюди має прибути механізований полк і розвідники Кантемирівської танкової дивізії армії Росії. Про це журналісти білоруського телемовця «Белсат.Tv» дізналися у солдата на строковій службі, який прибув до Верейців.
«Нас тут багато буде, тисяч десять», – цитує канал артилериста з Кантемирівської танкової дивізії Антона.
До російських військових жителі Верейців ще не звикли, але до звуків пострілів на місцевому полігоні вже призвичаїлися.
«Іноді скло тремтить, а у кого кволенькі будинки, то взагалі», – розповідає мешканка села Верейці.
Військові стрільби
У той же час, доки російські САУ призвичаюються до білоруського ґрунту, українські – щосили стріляють, зокрема, на полігоні в районі українського села Гончарівське, що за сто кілометрів від білоруського кордону. Днями тут стартували змагання артилеристів оперативного командування «Північ».
«Напевно, хочуть показати, у кого кращі навчання», – припускає один із учасників.
У район села Гончарівське прибуло кілька підрозділів з Донбасу. Вересень, запевняє командування, – пора активних навчань на українських полігонах.
«Це запланований захід, він не пов’язаний із відповіддю на російсько-білоруські навчання», – запевняє заступник командира оперативного командування «Північ» ЗСУ Євген Мельник.
«Збирачі ягід» і можливі диверсії
Утім, аналітики припускають, що існує ймовірність дестабілізації ситуації.
«Гомельський напрямок через свою близькість до українського кордону дуже зручний для того, щоб дестабілізувати ситуацію», – каже експерт з питань національної безпеки Тарас Жовтенко.
Він також упевнений у тому, що прямого вторгнення російської армії з Білорусі не буде. Тим не менше, експерт не виключає ризику диверсій від росіян.
«Уся лінія кордону між Білоруссю і Україною, умовно кажучи, не найбільш захищена. Є поширена практика, коли мешканці прикордонних регіонів просто перетинають кордон, «збираючи ягоди». Вони можуть заходити на територію України, збирати інформацію і виходити назад», – каже експерт.
Українсько-білоруський кордон та рибалки
Селище Зарічне, українсько-білоруський кордон на півночі Рівненської області. Дві сусідні країни тут розділяє річка Прип’ять. Якщо йти вниз за течією, можна опинитися в Білорусі, потім заїхати в Україну, а потім знову потрапити в Білорусь.
Українські рибалки тут краще за інших знають, де закінчуються межі однієї країни та де починається інша. Вони свідомі того, де краще не рибалити, щоб не потрапляти на очі прикордонникам.
Місцевий рибалка Віктор Максимчук розповідає, як сам нещодавно став «виловом» білоруських прикордонників.
«Нас було троє у човні, і зразу чотири машини приїхало, спецслужби їхні. Нас у «Пінськ» цей прикордонники закрили, в цій каталазі. Переночували ми там ніч, а на ранок, правда, відпустили», – каже Віктор Максимчук.
Такі затримання, за словами рибалок, останнім часом відбуваються ледь не щотижня. До того ж відбувається це на тій же території, де ще вчора вони спокійно ловили рибу.
«На практиці ж немає ніякої демаркації. Казали: одна половина наша, інша половина – їхня, і весь час так і було. Під’їхали, поговорили, ми йдемо по своїй стороні, зловили що, не зловили – поговорили і поїхали, ну ставлення якесь було, особливо це десь сталось після 2014 року», – продовжує рибалка.
Росія і Білорусь вважають необґрунтованими побоювання щодо військових навчань
Про північ Рівненської області нещодавно згадав навіть начальник Генштабу білоруської армії. Він заявив, що під час навчань «Захід-2017» кордон з українського боку нібито будуть патрулювати 200 озброєних бійців «Правого сектору».
«Заявлена мета – не допущення вторгнення збройних сил Росії з боку Білорусі. Щонайменше такі переконання здаються просто смішними», – сказав начальник Генштабу білоруської армії Олег Бєлоконєв.
Необґрунтованими побоювання щодо військових навчань «Захід-2017» назвали і в Росії. Як заявив заступник міністра оборони Росії Олександр Фомін на прес-конференції в Москві, ці навчання «суто оборонні» і не становлять загрози сусідам Росії, Заходові чи союзові НАТО.
Водночас про те, що ці навчання можуть мати наступальний характер, нещодавно наголосив начальник Генштабу Війська польського Лешек Суравський.
Жовтенко: «Захід-2017» – жест Росії в бік країн НАТО
«Захід-2017» – це, вірогідніше за все, жест Росії в бік країн НАТО, каже експерт з нацбезпеки Тарас Жовтенко. А ось загрози Україні стануть більш реальними, коли інформаційний галас навколо навчань вщухне, припускає він.
«Якщо на місцях є певні гострі моменти, які можна використати, якими можна прикрити діяльність російських «ДРГешників», то однозначно всі ці речі будуть використовуватись, якщо ми говоримо про північні області України. Це однозначно бурштинова проблема. Тобто тут цього гібридного сценарію ми можемо не побачити до самого кінця», – каже експерт.
Активність російських спецслужб у цьому регіоні, упевнений Тарас Жовтенко, багато в чому буде залежати і від ситуації на фронті в Донецькій і Луганській областях.
Публiкацiї за темою «Національна безпека»:
