X

Вітаємо на нашому сайті!



У Вас встановлене розширення AdBlock або подібне. Будь ласка, додайте наш сайт до білого списку, - тим самим Ви сприятимете його розвитку, - адже сайт не утримується олігархами.
Аратта - На головну

16 червня 2021, середа

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в місті Батурин (Чернігівська область) 5 листопада 1702 року у генерального писаря Пилипа Орлика народився син Григор. Згодом вони будуть змушені покинути Україну. Пилип Орлик буде гетьманувати понад тридцять років, але більша частина його гетьманства пройде в еміграції. Григор Орлик стане визначним державним і військовим діячем Франції, генералом і довіреною особою короля Людовіка XV, отримає графський титул і велику кількість європейських нагород. В 1747 році Г.Орлик одружиться на Луїзі-Олені де Брюн де Дентельвіль і стане володарем значних земель у Франції. Під Парижем він буде мати замок. В середині ХХ ст. на землях, що колись належали Григору Орлику буде побудований міжнародний аеропорт “Орлі”...

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


«Росія почала воєнну агресію проти України і готується до війни з НАТО» – Григорій Перепелиця

Військова справа 2703 перегляди Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 28.05.2021 | Всі публікації | Версія для друку

«Росія почала воєнну агресію проти України і готується до війни з НАТО» – Григорій Перепелиця
Власні спроможності України визначають її цінність для НАТО. Тим часом Альянс, крім загрози з боку Росії, має шукати відповіді на низку інших викликів, зокрема щодо подолання внутрішніх розбіжностей.

На цьому сходяться експерти. Тим часом представники влади України надалі «не розуміють» позиції НАТО.

Так Україна не може зрозуміти, як можна не знайти формату участі Києва в саміті НАТО, заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. За його словами, Україна розуміє «бажання союзників провести закритий саміт, щоб обговорити трансатлантичну єдність».

«Але, якщо чесно, ми абсолютно не розуміємо, як можна проводити закритий саміт НАТО на тлі агресивних дій РФ проти України в чорноморському регіоні й проти членів альянсу, я маю на увазі останні результати розслідування в Чеській Республіці. Цього ми зрозуміти не можемо, як можна не знайти формату участі України в саміті цього року», – заявляє Кулеба.

«Росія перетворила Чорне море на своє озеро»

Але на саміт НАТО не запросили нікого з країн-партнерів, зокрема Грузію та інших, що на крок ближче до вступу в Північноатлантичний альянс, ніж Україна. Саміт буде присвячений питанню безпеки, а не темі партнерства, зауважує у коментарі Радіо Свобода директор Інституту зовнішньої політики Григорій Перепелиця.

Водночас, на його думку, саме в цьому і полягає слабкість позиції Північно-атлантичного альянсу, який більше переймається дипломатією, ніж питаннями колективної оборони. Через це Росія набула переваги над силами НАТО на східному напрямку в Європі, вважає експерт.

За його словами, засобами протиповітряної оборони розташованими у Криму, Росія вже створила закриту зону в регіоні Чорного моря, що вимагає від Альянсу більш активний дій на європейському континенті. Саме тому Україна, яка має вже близько 300 тисяч резервістів із бойовим досвідом протистояння Росії, може посилити НАТО, а тому її мали би запрошувати до участі в міжнародних зустрічах, присвячених колективним безпеці та обороні, наголошує Григорій Перепелиця.

«Росія почала воєнну агресію проти України і готується до такої ж війни з НАТО. Ми бачимо, як Росія практично перетворила Чорне море на своє власне озеро. Можна говорити, що Росія «вичистила» НАТО з Чорного моря.

Квола позиція НАТО і дрейф у бік міжнародної безпекової організації типу ОБСЄ створює абсолютну невизначеність позиції Альянсу. Давно назріла і перезріла ситуація, пов’язана з тим, що Росія веде геополітичний наступ, а НАТО перейшло не в оборону, а у відступ.

Тому обурення міністра Кулеби і президента Зеленського є абсолютно виправданим. НАТО пора закінчувати висловлювати стурбованість, потрібні активні дії, а їх, окрім розвідувальних польотів, не дуже видно. А генеральний штаб Росії чітко проговорює, що має стратегічну перевагу на східному фланзі. Росіяни розраховують воювати з НАТО на східному фланзі протягом 10 днів, а в НАТО думають, що у них головне – Афганістан.

Тому Україні пора вимагати, принаймні ПДЧ. За рівнем бойової підготовки, ми варті половини членів НАТО, бо наші війська, якими би вони не були, мають бойовий досвід. Треба вимагати від НАТО, бо ми фактично є їхнім переднім полем бою», – каже Перепелиця.

«Не варто було сподіватися і розчаровуватися»

Втім, якщо Україна наразі мало впливає на ситуацію навколо своїх кодонів, як і на більшість питань міжнародного порядку денного, то прагматична західна політика і не розглядає її як фактор, який визначає ситуацію і, відповідно, не вважає за необхідне її участь як у саміті НАТО, так і у саміті «Великої сімки», зазначає у розмові з Радіо Свобода директор Центру дослідження міжнародних відносин Микола Капітоненко. Участь України у цих самітах навряд би чи змінила їхній перебіг та результати, припускає експерт.

«Скарги президента, що ми досі не в НАТО, вони взагалі не мають підстав під собою, бо цілком очевидно, що ми не наблизилися до членства за роки конфлікту з Росією. Зараз Україна – це проблема, більшою мірою, ніж актив. А риторика міністра Кулеби щодо того, що нас не покликали на саміт, має більше обґрунтування, хоча теж доволі слабка, яке зводиться до того, що, коли на саміті будуть обговорювати, як протидіяти Росії, то варто було би запросити Україну, в якої є досвід з цього приводу. Цей аргумент зрозумілий, але все ж не означає, що усіх, хто має досвід боротьби з Росією, мають обов’язково запрошувати. Це виключно справа НАТО вирішувати свої власні проблеми на власному саміті, на якому українське питання не буде основним, там більше йтиметься про трансатлантичні відносини. Тому не думаю, що варто було сподіватися і розчаровуватися з цього приводу», – наголошує Капітоненко.

«Прояв інфантилізму»

Крім того, під час візиту в Україну державний секретар США Ентоні Блінкен озвучив однозначний меседж: умова подальшого наближення України до НАТО – результативні внутрішні реформи в державі. Про це у коментарі Радіо Свобода нагадує міжнародний оглядач Олексій Кафтан. Тим часом, зауважує він, навряд чи США чи країни Західної Європи розглядають можливість прямого воєнного зіткнення з Росією та фактор воєнної допомоги у такому випадку з боку України.

Натомість заяви представників влади України про невдоволення діями західних партерів, зокрема НАТО, більше впливають на українських виборців, ніж на міжнародну спільноту, і лише налаштовують українців проти Заходу, каже експерт.

«Це прояв інфантилізму. Інфантилізм не лише влади, а й виборця. Інфантилізм, який ґрунтується на трьох китах. Перший – це наш україноцентризм. В принципі в національному егоїзмі немає нічого поганого, але у кожного є своя дзвіниця. Якщо, приміром, іспанський інтерес не збігається з французьким, то французи вважають, що так тому і бути, тобто грають картами, які є в обставинах, що склалися. Другий кит – це, якщо чиїсь інтереси збіглися з інтересами України, то це наша перемога, якщо не збігаються – це зрада нас коханих. Третій момент, пов’язаний з попередніми двома, – це те, що очікуємо, що весь світ буде рухатися у парадигмі конфлікту Україна-Росія, але світ надто великий, щоб ми могли вимагати такого. У кожної держави, чи блоку держав, є свої інтереси, які зумовлені причинами і наслідками. Тому вимагати того, що є нездійсненним у даних конкретних обставинах, я вважаю, – це інфантилізм.

В результаті виборець буде вірити, що НАТО нас знову кинуло. Попри той рівень співробітництва, який є, попри те, що Україна не дотягує до стандартів НАТО, що ПДЧ – не єдиний варіант взаємодії з Альянсом. Тобто такі заяви потрібні, але дозовано і виважено», – зауважує Кафтан.

Саміт глав держав та урядів країн НАТО відбудеться 14 червня 2021 року в Брюсселі.

Північноатлантичний альянс продовжує підтримувати Україну в реформах сектору безпеки й оборони, але рішення про План дій щодо членства для України навряд чи ухвалюватиметься під час цього саміту. Про це в Брюсселі 20 травня за підсумками робочого візиту до керівних органів ЄС і НАТО заявила віцепрем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Публiкацiї за темою «Військова справа»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Люди, які ніколи не оглядалися на предків, не дбатимуть про нащадків”
Едмунд Берк

 
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2021.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.