X

Вітаємо на нашому сайті!



У Вас встановлене розширення AdBlock або подібне. Будь ласка, додайте наш сайт до білого списку, - тим самим Ви сприятимете його розвитку, - адже сайт не утримується олігархами.
Аратта - На головну

30 листопада 2021, вівторок

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Голодомор
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- українська мова посіла друге місце в світі за мелодійністю після італійської. Також її визнали третьою найкрасивішою мовою в світі за такими критеріями, як фонетика, лексика, фразеологія та побудова речень після французької та перської мов на мовному конкурсі, що пройшов у Парижі в 1934 році...

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Китайський мільярд, що розчинився: час платити за рахунками

Економіка та фінанси 2591 перегляд Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 16.08.2021 | Всі публікації | Версія для друку

Китайський мільярд, що розчинився: час платити за рахунками
Загроза того, що Китай невдовзі може виставити українським платникам податків рахунок на мільярд доларів через борги державного зернотрейдера, - цілком реальна. Як Україна потрапила у цю пастку і чи є вихід?

Ще з часів Радянського Союзу у державній власності в Україні залишилися десятки елеваторів для зберігання зерна, а також комбінати з його переробки. Всім цим майном з 2010 року розпоряджається Державна продовольчо-зернова корпорація України (ДПЗКУ). Її основна модель бізнесу проста: скуповувати зерно у селян подешевше, зберігати його на елеваторах і продати по дорожче. Найвигідніше продавати на експорт - у портах Одеси і Миколаєва у компанії є і елеватори, і потужності з перевалки. В Україні цей бізнес загалом доволі прибутковий. Однак ДПЗКУ це не стосується. За результатами незалежного аудиту, з яким можна ознайомитися на сайті компанії, лише за 2019 і 2020 роки менеджмент державного трейдера примудрився продати зерно і продукцію переробки на два мільярди гривень дешевше, ніж закупив. З урахуванням витрат на збут і адміністративних витрат ДПЗКУ наторгувала "мінус" у 3,5 мільярда гривень.

Корупційні скандали

Протягом 11 років діяльності компанії її супроводжують корупційні скандали - розслідується ціла низка кримінальних проваджень, здебільшого пов’язаних з продажем зерна за заниженими цінами через підставні іноземні фірми. Востаннє за підозрою у зловживаннях при експорті зерна обшуки в офісах держкорпорації провела Національна поліція, про що було повідомлено 10 серпня. За останні п’ять років уряд поміняв на чолі ДПЗКУ вісьмох голів правління. Нинішній виконувач обов’язків голови Андрій Власенко був призначений наприкінці минулого року.

"Це вкрай неефективне державне підприємство є символом всеохоплюючої корупції. Його треба було би вже давно ліквідувати, а майно продати ефективним власникам", - констатував у розмові з DW експерт Київської школи економіки Олег Нів’євський. Утім, позбутися цього тягаря українським платникам податків у найближчому майбутньому не вдасться. Приватизувати ДПЗКУ заважає контракт з Експортно-Імпортним банком Китаю - принаймні, на це вказує один з колишніх керівників зернової корпорації Валерій Томіленко. Наприкінці 2012 року державний зернотрейдер взяв у китайців у борг астрономічну суму у 1,5 мільярда доларів. Гроші треба повернути до 2027 року. "Поки існує борг, відчуження майна компанії або зміна структури власності можлива лише з письмової згоди китайської сторони", - пояснив в інтерв’ю DW Томіленко. Детальних умов угоди у загальному доступі немає - комерційна таємниця.

Рахунок за апетити можновладців

Незалежні аудитори прогнозують дефолт ДПЗКУ уже 2022 року, якщо терміни виплат не буде подовжено і ставка за кредитом залишиться на нинішньому рівні у 5 відсотків річних. Станом на даний момент з 1,5 мільярда доларів залишається до погашення близько мільярда. А у резервах компанії, за даними звіту аудиторів, залишається лише решта невикористаних китайських коштів - 110 мільйонів доларів. Цього вистачить хіба щоби погасити у січні наступного року черговий транш у 75 мільйонів доларів плюс відсотки.

Далі платити буде нічим. Лише за 2020 рік ДПЗКУ вдвічі скоротила продаж зерна, а збитки за підсумками року сягнули рекордних шести мільярдів гривень. Якщо держкомпанія оголосить дефолт, повертати майже мільярд доларів залишку за кредитом будуть платники податків, оскільки кредит видавався під урядову гарантію. "Гарант повинен сплатити цю суму так, ніби він є основним боржником, не пізніше 20 робочих днів після отримання письмової вимоги від кредитора", - йдеться у звіті незалежних аудиторів, оприлюдненому на сайті ДПЗКУ у липні.

Кредит, який неможливо повернути

Позика надавалася для закупівлі зерна в Україні з подальшим продажем до Китаю. Масштаби позики викликали подив в експертному середовищі. Кількість зерна, яку можна було би закуповувати і перепродавати до Китаю за позичені кошти була у декілька разів вищою за оборот держкомпанії. Щорічний мінімальний обсяг погодженого з китайською стороною обсягу закупівель - 5 мільйонів тонн – значно більший за потужності ДПЗКУ зі зберігання зерна.

"Обсяг позичених грошей значно перевищував розумний об’єм кредитування. Щоби повертати цей кредит разом з відсотками, компанія мусила би мати не збитки, а щонайменше 200 мільйонів доларів прибутків на рік. Таких прибутків не має жодний зернотрейдер в Україні. А кредит цей було завідомо неможливо ані повернути, ані навіть освоїти", - зазначив Валерій Томіленко.

Дізнатися, чим керувалася влада і керівництво ДПЗКУ, коли брали у китайському держбанку непідйомний кредит під державні гарантії, сьогодні неможливо. Тогочасний міністр аграрної політики Микола Присяжнюк, який лобіював співпрацю з Китаєм в аграрному секторі, з 2014 року переховується від правоохоронців, які звинувачують ексчиновника у розтраті майна.

Кабальний контракт

Урядовці Януковича втекли з країни, а від наполеонівських планів з китайським кредитом залишився мільярдний борг, за який, крім погашення, щороку треба платити близько 50 мільйонів доларів відсотків. Замість погоджених контрактом мінімум 5 мільйонів тонн зерна до Китаю щороку продається не більше 10 відсотків від погоджених обсягів. 2020 року було взагалі продано лише 210 тисяч тонн.

Аудитори вказують, що китайці систематично відмовляються купувати зерно, оскільки ціни "не збігаються з очікуваннями та бізнес-інтересами" китайської корпорації CCEC. Ця корпорація виступає контрагентом за контрактом, під який видавався кредит Ексімбанку Китаю.

Через недотримання умов контракту ССЕС у міжнародному арбітражі вимагає близько ста мільйонів доларів штрафів. Українська сторона програла у першій інстанції, але в апеляції сподівається скоротити штрафи до 19 мільйонів доларів. Крім замалих поставок, ССЕС закидає українському постачальнику, що той не дотримується принципу ексклюзивності стосовно себе, завищує ціни і не надає зафіксовану контрактом знижку у 5 доларів до ринкової ціни за тонну зерна.

Неперебірливий кредитор з Пекіна

Такий сумний фінал співпраці держкорпорації з китайськими кредиторами не дивує співрозмовників DW у фахових колах. Вони звертають увагу на те, що міжнародні фінансові інститути, такі як Світовий банк або Європейський банк реконструкції і розвитку, ніколи не дали би такий величезний кредит непрозорій збитковій держкомпанії, в якій немає належного контролю за використанням коштів.

Експерт берлінського Центру дослідження Китаю MERICS Джейкоб Марделл вже багато років досліджує державні інвестиції Китаю за кордоном. За його спостереженнями, китайські банки, на відміну від західних донорів, ігнорують корупційні ризики. "Подекуди країни не можуть як слід реалізувати проєкт, під який даються гроші. Хоча і не можна сказати, що китайські гроші самі по собі корумпують, але вони мають потенціал підігрівати ендемічну корупцію, оскільки вони видаються без моральних рамок і без суворого контролю використання", - констатує Марделл.

Як домовитися з китайцями?

Колишній керівник ДПЗКУ Валерій Томіленко зазначає, що на переговорах з китайцями про реструктуризацію кредиту на кращих умовах українська сторона має слабку позицію - у Ексімбанку Китаю є державна гарантія від України. "На місці китайців я би просто чекав", - каже ексменеджер. Єдиний вихід, який бачить Томіленко, - на державному рівні запропонувати Китаю нові масштабні контракти в Україні. Наприклад, в сфері інфраструктури. Але чи не опиниться Україна в такому разі в ще більший кредитній залежності від Китаю?

Марделл констатує, що проблеми з поверненням китайських кредитів виникають у позичальників регулярно. За даними аналітиків з Rhodium Group, кожен четвертий китайський кредит закордоном стає "проблемним". Здебільшого борги реструктуризують. Питання - на яких умовах. Останнім часом політики у Києві часто говорять про необхідність поглиблення співпраці з Китаєм. На цьому тлі Україна нещодавно без пояснення причини відкликала підпис під заявою комітету ООН з прав людини із закликом до Китаю негайно допустити незалежних спостерігачів в її західний округ Сіньцзян. Там, за даними правозахисників, утискають права уйгурів.

Китайські гроші - це і бізнес, і, подекуди, політика, каже Джейкоб Марделл. "З одного боку, китайські компанії шукають де заробити, залучивши кредити вітчизняних держбанків. З іншого боку, у Пекіна є політичний інтерес підвищити глобальну конкурентоздатність власних компаній і водночас посилити позиції Китаю на міжнародній арені, робити інші країни економічно тісніше пов’язаними з Китаєм. Це може призвести до більшого політичного впливу, більшої підтримки китайських наративів у суперництві між Заходом і Китаєм. Зокрема, і у таких питаннях як порушення прав людини у провінції Сіньцзян", - підсумовує берлінський експерт.

На переговори з Китаєм, щоб уникнути дефолту ДПЗКУ, у Києва залишилися лічені місяці. У продовольчо-зерновій корпорації та міністерстві економіки не відповіли на запитання DW щодо подальшої долі китайського кредиту.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Публiкацiї за темою «Економіка та фінанси»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Історія вчить лише тому, що вона ніколи нічому не навчила народи”
Георг Гегель

 
Знайди свою ГАРМОНІЮ!
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2021.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.