Актуально
4110 переглядів
 |
Адміністративно-командними методами уряд не втримає ціни на хліб, але може отримати міжнародні санкції |
Про це повідомив міністр аграрної політики Микола Присяжнюк на нараді з аграріями.
Між тим, опозиція заявляє, що значне обмеження експорту може створити для аграріїв проблеми. Крім того, експерти зазначають, що дії України з обмеження експорту зерна можуть спричинити проблеми у відносинах зі Світовою організацією торгівлі.
За словами міністра агропромислового комплексу, 18 серпня Кабмін розгляне питання про обсяги квот. Попередня урядова пропозиція: встановити квоту на вивіз 3,5 мільйона тонн зерна до кінця року. За допомогою таких заходів влада хоче не допустити зростання цін на зерно на внутрішньому ринку і створити державний запас пшениці.
Проте в уряді до ідеї запровадження квот ставляться неоднозначно. Раніше віце-прем’єр-міністр Сергій Тігіпко висловлювався проти такого кроку.
Квоту можна збільшити – опозиційний МінАПК
Колишній віце-прем’єр із агарних питань, міністр агарної політики в опозиційному уряді, лідер фракції БЮТ Іван Кириленко вважає, що експортна квота могла би бути значно більшою – до 10 мільйонів тонн.
«Ми зберемо в цьому році – залежно від того, скільки триватиме засуха – від 38 до 42 мільйона тонн. Потреба України – 22-25 мільйонів тонн. Інше можна пускати на вільний продаж. Робиться це за допомогою квот. Добре, аби вони були прозорі, щоб ними скористалися не лише наближені структури, а до всіх був однаковий підхід».
За словами Кириленка, зростання цін на зерно, а отже і на хліб та інші продукти, які залежать від зернової галузі, повністю уникнути не вдасться. «У собівартості хліба зерно займає 60 відсотків. Ось і порахуйте, якщо вже удвічі дорожче зерно», – зазначає Кириленко.
Зерно між банком і митницею
Тим часом, Держмитком звинуватив експортерів у завищенні параметрів якості зерна для збільшення обсягу відшкодування ПДВ. На думку Кириленка, митники в цій ситуації праві, але лишень формально.
«Зерно, яке з-під комбайна – воно фуражне, як правило, бо ще не дозріло! Воно дозріває на елеваторі, в порту. Поки до споживача доходить воно вже того класу, який називають продовольчим. У порту під час транспортування це теорія третього курсу аграрного університету», – зауважує Кириленко.
За його словами, аграрії часто змушені продавати зерно «прямо з-під комбайна» через низку обставин: необхідність сплачувати кредит, брак елеваторів.
«Кого тут звинувачувати? – зауважує Кириленко. – Банкіра, який дав кредит до серпня місяця? Чи селянина, який має його віддати? Чи трейдера, який кораблі замовив на серпень місяць?»
Прозорі квоти задовольнять СОТ?
Між тим, обмеження експорту зерна може створити проблеми у відносинах між Україною та Світовою організацією торгівлі.
Адже, вступаючи до Організації, Україна взяла на себе зобов'язання всі обмеження встановлювати відповідно до вимог СОТ. Крім того, існує ризик, що інші члени СОТ, які постраждають від заборон, можуть вимагати не тільки скасування обмежень, але й грошової компенсації від України.
За словами директора Інституту економічних досліджень Ігоря Бураковського, успішність переговорів із СОТ з даного питання залежить від цілої низки факторів.
«Якщо відповідним чином ці квоти будуть пояснені СОТ, якщо обмеження будуть запроваджені на чіткий і конкретно визначений термін, якщо механізм розподілу квот буде прозорим, зрозумілим, а не фаворитистським, як це часто буває в Україні, то за таких умов СОТ може прийняти аргументи на користь необхідності обмеження експорту», – каже експерт.
Як стало відомо Радіо Свобода з добре поінформованих джерел, у вівторок переговори між урядом, аграріями та зерноторговими компаніями проходили надзвичайно складно. Та все ж в зернотрейдерів є надія, що до завтрашнього дня квота на експорт зерна зможе значно вирости.
Більше новин за темою «Добробут»:
