|
Актуально
|
|
|
|

|
Словник
|
|
|
|
|
Чи знаєте Ви, що:
|
|
| |
|
- в місті Батурин (Чернігівська область) 5 листопада 1702 року у генерального писаря Пилипа Орлика народився син Григор. Згодом вони будуть змушені покинути Україну. Пилип Орлик буде гетьманувати понад тридцять років, але більша частина його гетьманства пройде в еміграції. Григор Орлик стане визначним державним і військовим діячем Франції, генералом і довіреною особою короля Людовіка XV, отримає графський титул і велику кількість європейський нагород. В 1747 році Г.Орлик одружиться на Луїзі-Олені де Брюн де Дентельвіль і стане володарем значних земель у Франції. Під Парижем він буде мати замок. В середині ХХ ст. на землях, що колись належали Григору Орлику буде побудований міжнародний аеропорт “Орлі”...
|
|
| |
|
Погода в Україні:
|
|
| |
|
|
| |
|
Курс валюти:
|
|
| |
|
|
| |
|
|
| |
|
|
| |


|
 |
АРАТТА :: СИМВОЛІКА
|
ЗНАКИ
|
|
| |
|
Трипільські логографічні символи та їх тлумачення
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
| |
|
ЗГАДАЙ СЕБЕ!
|
|
| |
Свято Купайла Найвище, найвибуяліше свято, яким закінчується літній сонячний цикл календарних дохристиянських свят – це свято молоді – Купало або Купайло, що з часом, після прийняття християнства, деякою мірою трансформувалося в церковне свято. Русалії. Нявський Великдень. Проводи русалок За народними віруваннями, в Русальний тиждень, коли цвіте жито, русалки виходять з води і гуляють по полях та лісах. Вони полюють на молодих парубків та дівчат і заманюють їх у своє підводне царство. Особливо небезпечно купатися в річках цього тижня, бо русалки залоскочуть і залишать в себе. Зелені свята Зелені свята – дуже давнє народне дохристиянське свято, яке символізує остаточний прихід літа. Це завершення весняного і початок літнього календарного циклу. В основі Зелених свят тисячі років лежали культ рослинності і магія заклинання майбутнього урожаю. Культ предків і Клечальна субота В далеку давнину Зелені свята, Клечальна субота, Русальний тиждень та інші народні свята літнього циклу (наприклад, Семик чи похорон Ярили) були окремими святами, що мали власну семантику і ритуали. Великдень. Паска – перехід. Писанка – письмо предвічне Великдень – означає великий день, який наступає після весняного рівнодення, коли день стає довшим за ніч. У давній традиції наших предків свято Великодня припадало зразу на першу неділю після Нового року, тобто у першу неділю після 21 березня. Хто такі рідновіри? Всі сповідники національних релігій мають назви похідні від назв свого народу (етноніма) або назв своєї країни: індуси - індуїзм, елліни - еллінізм, юдеї - юдаїзм і под. Наші Пращури-руси мали “Руську віру”. Нині на всій Слов’янщині язичники переважно називають себе рідновірами (від укр. - Рідна Віра, рос - Родная Вєра, польс. - Родзіма Вяра та ін.). Три Великодня Весняне рівнодення здавна було важливим моментом – ключовою точкою всього кола-року. Це було і початком року, і початком дії “закону”-“порядку”, яким тоді сприймався рух Сонця у колі зодіаку і найвищим святом входження Сонця в перше (головне в той період) сузір’я зодіаку – саме тоді починалося весняне рівнодення. Великдень та Різдво - Сонячні свята Від Коляди до Коляди крутиться Коло Свароже — завершується коло обрядів і починається все спочатку... і так без кінця-краю. Коло Свароже – це народний календар, який сягає глибини тисячоліть, коли давні пращури українців були сонцепоклонниками. Основою їхнього календаря були астрономічні дані, а головні свята визначались положенням Сонця. Велес. Ярило. Купало Ядром закону наших пращурів був рух Сонця в колі зодіаку, а найвищим святом і початком року – весняне рівнодення і початок першого сузір’я зодіаку, яке було головним в той історичний період. Обливальний понеділок Багато весняних свят, обрядових дійств та звичаїв Сонячного циклу наших далеких предків канули в літу, християнізувалися або були поєднані одні з іншими. | |
 |
Запрошуємо!
|
|
| |
|
| |
ОСТАННІ НОВИНИ
| |
| | | | |
ПОПУЛЯРНІ СТАТТІ
| |
| | | | |
| |
|
|
 |
Природничі науки й релігію протиставляють одна одній лише люди, погано освічені як у першому, так і в другому” П. Сабатьє, французький хімік, Нобелівська премія 1912 р.
 |
|
| |
«Аратта» рекомендує:
| |
| | | | |
|