Актуально
5257 переглядів
 |
Боротьба з бідністю виявилася черговим лохотроном політиканів |
Про це повідомила прес-служба Рахункової палати.
У відомстві нагадали, що 2000 року Україна приєдналася до Декларації тисячоліття ООН, однією з цілей якої є викорінення крайньої бідності та голоду у світі. Наступного року були затверджені Стратегія подолання бідності та Комплексна програма забезпечення її реалізації на 2002-2009 роки.
Останній етап реалізації Комплексної програми завершено у 2009 році. Рахункова палата провела аналіз її виконання, і результати засвідчили, що завдання програми не виконані, стратегічних напрямів не досягнуто. На всіх етапах дії Комплексної програми визначені в ній показники рівня бідності жодного разу не були досягнуті.
Внаслідок безпідставних та безвідповідальних управлінських рішень Мінпраці та Мінекономіки у 2008 році Комплексна програма втратила статус державної цільової, що позначилось на її фінансовому забезпеченні й ефективності виконання заходів.
Рівень бідності у 2009 році становив 26,4%, перевищивши визначений Стратегією прогноз на 4,9%. Кожен із восьми громадян країни у 2009 році потрапив до категорії крайньої бідності – рівень злиденності становив 13%. Передбачене до 2010 року скорочення рівня бідності до 21,5% і рівня крайньої бідності до 3% не відбулося, констатували у Рахунковій палаті.
Одним із головних стратегічних напрямів Комплексної програми було збільшення доходів від трудової діяльності. Проте, як показав аналіз, фактично має місце тенденція до зменшення частки заробітної плати у структурі доходів населення, тоді як частка соціальних допомог та інших поточних трансфертів зростає. Так, за даними Держкомстату, питома вага заробітної плати у доходах населення у 2008 році становила 43,3%, у 2009-му – 41,9%, а питома вага соціальної допомоги, відповідно, – 37,8 та 39,6%. У 2010 році питома вага зарплати у доходах населення становила 40,9%. Тобто втрачається мотиваційна функція заробітної плати як головної складової сукупних трудових доходів населення, наголосили у Рахунковій палаті.
У 2009 році розмір реальної заробітної плати скоротився на 9,2%, порівняно з 2008-м, і фактично впав до рівня 1999 року.
Не досягнуто цілей запровадження Єдиної тарифної сітки, прийняті впродовж 2009-го та І півріччя 2010 року урядові рішення призвели в бюджетній сфері до руйнації тарифної системи і “зрівнялівки” в оплаті праці.
Експерти Рахункової палати зазначають, що прожитковий мінімум, який є критерієм формування рівня оплати праці та соціальних виплат, і досі визначається на підставі наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг, затверджених урядом ще у 2000 році. Разом з цим, на тлі зростання споживчих цін у 2000-2009 роках у 2,3 раза, прожитковий мінімум зріс лише в 1,9 раза. Занижений розмір прожиткового мінімуму фактично призводить до заниження пенсій, зарплат, допомог малозабезпеченим верствам і зменшення реальних доходів населення.
Незважаючи на те, що підвищення зайнятості населення та розвиток ринку праці є одними з головних напрямів Стратегії подолання бідності, державні програми зайнятості населення з 2005 році взагалі не затверджувались. Це негативно вплинуло на створення умов для працевлаштування безробітних та не дозволило забезпечити комплексність у підходах до вирішення питань збалансування попиту на робочу силу шляхом створення необхідної кількості робочих місць та умов для професійної підготовки, наголошують у Рахунковій палаті.
Крім того, Комплексною програмою з реалізації Стратегії подолання бідності передбачалося перейти від соціальних пільг до адресних виплат, проте розпочаті ще у 2003 році заходи не завершені навіть на рівні пілотного проекту.
Також експерти відомства констатують, що було провалено ще один напрям Комплексної програми – забезпечення соціальним житом соціально вразливих верств населення. Мінжитлокомунгосп не забезпечило у 2009 році виконання заходів Стратегії щодо створення умов для формування житлового фонду соціального призначення та забезпечення житлом громадян, які мають право на таке житло. За час реалізації Комплексної програми розробка проекту закону про затвердження Загальнодержавної програми розвитку соціального житла не завершена, роботу над документом поновлено лише у 2010 році.
Стратегічні завдання з подолання бідності не виконувалися також місцевими органами влади, що призвело до значного зростання показників бідності населення сіл та малих міст. У 2009 році бідність поглибилася в 11 областях України. Позначку в 40% перейшли чотири області: Волинська, Кіровоградська, Сумська та Херсонська, у двох останніх за межею бідності живе майже половина населення
Колегія Рахункової палати вважає, що в найкоротші строки влада має затвердити Загальнодержавну програму подолання та запобігання бідності в Україні, Загальнодержавну програму зайнятості населення і Загальнодержавну програму розвитку соціального житла.
Більше новин за темою «Добробут»:
