Актуально
4251 перегляд
 |
На межі економічної катастрофи Мінськ звертається до Москви |
У час, коли економіка Білорусі перебуває на межі колапсу, а відносини Мінська з Заходом значно погіршилися після президентських виборів кінця минулого року і жорстокого придушення опозиції владою президента Олександра Лукашенка, йому, на думку оглядачів, не лишається особливого виходу, крім як попрохати про допомогу Росію.
Білорусь витратила 20 відсотків своїх валютних резервів від початку року і наприкінці березня здійснила часткову девальвацію білоруського рубля. Білоруси кинулися на панічні закупки всього, чого можна, – від іноземної валюти й золота до цукру, чаю чи кави, – щоб хоч якось використати свої заощадження, побоюючись, що вони знеціняться далі.
І 31 березня Мінськ подав Москві план стабілізації своєї економіки за рахунок кредиту на суму в 2 мільярди доларів від Євразійської економічної спільноти, в якій домінує Росія, і ще в 1 мільярд доларів від самої Росії. Білорусь натомість пропонує зробити суворішою монетарну політику, здійснити структурні й податкові реформи і скоротити державні витрати.
У Москві з відповіддю не поспішали. Лише через кілька днів заступник міністра фінансів Росії Дмитро Панкін заявив, що його країна «нічого не обіцяє» і ще вивчає білоруський план макроекономічних реформ.
Росія матиме вимоги – економісти
Білоруський економіст Сергій Чалий сказав в інтерв’ю Радіо Свобода, що, на його думку, Москва матиме до Мінська певні умови, на яких вона може погодитися надати кредит.
«Очевидно, що умови є – про них не говорять публічно, найімовірніше, там цілком конкретні умови виставлені – просто через те, що зовсім погане становище, насправді загнали самі себе в глухий кут, і тут Росія може вимагати практично чого завгодно», – каже він.
Москва вже давно домагається від Мінська приватизації значної частини державного майна, як-то нафтопереробних і хімічних заводів, нафто- й газопроводів, машинобудівних підприємств, – у якій узяла б участь Росія. Також Москва закликає Мінськ відкрити свої ринки для продукції з Росії, знявши торговельні бар’єри, які далі існують попри те, що обидві країни є членами одного Митного союзу.
Директор російського Міжнародного інституту політичної експертизи Євген Мінченко вважає, що зараз ці вимоги Росія й висуне знову. «Питання все те ж саме: приватизація активів, прихід у Білорусь російського капіталу, відкриття ринків для російської продукції», – наголошує аналітик.
Крім Москви, звертатися вже нікуди
І позиція Росії зараз сильніша, ніж будь-коли останнім часом, каже він, – адже нині президент Білорусі Олександр Лукашенко втратив можливість маневрувати між Росією чи Заходом, як то він полюбляв робити раніше. Президентськими виборами, які не відповідали стандартам, і подальшим брутальним придушенням опозиції він перекрив собі можливість сподіватися на Захід.
Напередодні виборів Європейський Союз пропонував Білорусі пакет допомоги на 4 мільярди 200 мільйонів доларів за умови, що вибори відбудуться чесно. Після них ЄС не тільки відкликав цю пропозицію, а й наклав на білоруську владу нові санкції.
Оглядачі також звертають увагу, що нинішня криза в білоруській економіці спричинена саме передвиборчими популістськими заходами Лукашенка, такими, як підвищення зарплатні в величезному державному секторі. Паніка в країні тепер чинить на президента додатковий тиск, щоб швидко пристати на вимоги Москви.
Більше новин за темою «Світ навколо нас»:
