Актуально
5275 переглядів
 |
Продаж сільськогосподарських земель може обернутися хаосом |
Перший крок до вільного продажу сільськогосподарських земель законодавці зробили ще перед канікулами – ухвалено закон про земельний кадастр.
Цей закон має зробити абсолютно прозорою інформацію про землі. Кожен громадянин зможе, наприклад, за допомогою інтернету дізнатися: хто власник земельної ділянки, яка ії площа або хто орендує, скільки років. Сьогодні цією інформацією володіють тільки чиновники та надають її не усім, зазначають у харківській організації «Спілка землевпорядників».
Земельний хаос. Приклад Харківщини
Після скасування мораторію на продаж сільськогосподарських земель, як очікується, вже на початку 2012 року чимало землевласників вийде на ринок з пропозицією про продаж ділянок. Зокрема, у Харківській області у володінні громадян перебувають майже два мільйони гектарів. Експерти вважають, що бюрократична машина не готова до формування ринку землі, а потенційним покупцям слід бути обережними.
Максимум п’ятьом з двадцяти людей, що відстояли чергу у ночі біля управління земельних ресурсів, вдається здати документи на оформлення землі. Та потім, замість прописаних у законі 5-10 днів, «місяцями, а частіше роками» доводиться очікувати спочатку на передачу документів у кадастровий центр, а потім на отримання бажаного держакту на землю.
«У нас, наприклад, два колишні радгоспи, це 400 чоловік, і досі не мають держактів»,- каже голова обласної громадської організації «Спілка землевпорядників» Роман Леонов. За його словами, навряд чи ситуація в офіційних інстанціях зміниться до січня 2012 року.
Наявність держакту - ще не гарантія
Майже усі держакти, що були видані до 2003 року, не зафіксовані у земельному кадастрі.
Як розповідає Ігор Балака, голова комітету з питань нерухомості, інвестицій та розвитку Європейської бізнес асоціації, «є багато випадків, коли під час продажу з’ясовується, що земельна ділянка вже належить комусь із сусіднього села ще з 90-их років. Або оформлення договору оренди зупиняє рішення суду, тому що на цю землю є держакт».
На думку Балаки, відсутність єдиного реєстру та бюрократичний безлад на користь спекулянтам, які попри мораторій і не припиняли скуповувати землю за різними «прихованими схемами».
Більше новин за темою «Економіка»:
