Актуально
4504 перегляди
 |
За лаштунками “реформ” проФФесіоналів |
Так вважає директор політичних програм Інституту Горшеніна, експерт з українсько-російських відносин Євген Курмашов.
«Нафтогаз» - це компанія із серйозними матеріальними активами, частина з яких може бути приватизована під час ліквідації. Крім того, ліквідація державного монополіста відкриває можливість повернення на газовий ринок компаній-посередників», - вважає Курмашов.
При цьому експерт Інституту Горшеніна заявляє, що гіпотетична ліквідація «Нафтогазу» не розв’яже головної проблеми україно-російських газових відносин – не знизить вартості російського газу для України.
«Сьогодні в Україні реалізується інформаційна кампанія, мета якої - показати, що ліквідацію державного монополіста буде зроблено для того, аби розірвати чинний контракт з «Газпромом» і підписати новий контракт на вигідніших для України умовах. Нібито при ліквідації компанії (не плутати з реструктуризацією) відсутня позиція правонаступника, а отже, і зобов`язання за діючими контрактами передавати не буде кому. А правда полягає в тому, що частину зобов`язань за діючим контрактом на постачання російського газу несе держава Україна, а не просто юридична особа «Нафтогаз». При цьому і Путін, і Медвєдєв чітко зафіксували свою позицію – перегляду умов не буде. Це означає, що гіпотетичний новий контракт з Росією вимагатиме від України того ж, що й чинний, а ціна на газ не знизиться», - вважає Курмашов.
Коментуючи заяву міністра енергетики і вугільної промисловості України Юрія Бойка про те, що якщо умови на постачання російського газу не зміняться, то газ, що видобувається в Україні, продаватиметься за кордон, експерт Інституту Горшеніна заявив: «Важливо розуміти, хто одержить можливість продавати український газ за кордон. Звертає на себе увагу той факт, що діючий уряд фактично здійснює розворот на 180 градусів від тих голосних і негласних норм і правил, які панували на вітчизняному газовому ринку впродовж багатьох років. А саме те - і це закріплено законодавчо - що газ власного виробництва необхідно використовувати насамперед для потреб населення. При цьому мається на увазі, що дорожчий імпортований газ, здебільшого використовується для промислових підприємств, здатних платити високу ціну завдяки своєму високому прибутку. А нинішній уряд пропонує принципово іншу схему, за якої дорогий російський газ продаватиметься населенню, такий же дорогий газ йтиме на потреби промисловості, а дешевший газ власного видобутку – також дорого продаватися за кордон. Чи повернеться прибуток від цієї діяльності в бюджет країни, врівноважуючи тим самим високу ціну на російський газ, чи осідатиме на рахунках компаній-посередників – питання відкрите. В принципі, в рамках будь-якої схеми паритет між бізнес-інтересами навколовладних фінансово-промислових груп й інтересами держави завжди можливий, проте чи буде його дотримано в даному конкретному випадку, стане зрозуміле вже найближчими місяцями, коли почнуть вимальовуватися параметри цієї складної конфігурації».
Більше новин за темою «Газоват»:
