Актуально
6527 переглядів
 |
Протестний четвер лише попсував нерви міліціянтам |
Одна з причин – владі вдалося переконати тих, хто вийшов на протести, що ніхто не має наміру скорочувати пільги і пенсії чорнобильців, пенсіонерів та інших категорій громадян.
Проте організатори пікету під Верховною Радою твердять, що влада чинила перешкоди тим, хто мав намір приєднатися до акцій у столиці.
Штаб акції "Вперед!", зокрема, повідомляв, що автобуси із протестувальниками не пускали у центр столиці, у низці міст перевізники розірвали угоди про перевезення людей до Києва.
Не більше двох тисяч пікетували будівлю Верховної Ради, вимагаючи її саморозпуску. Акція проходила під гаслом "Вимкни Раду!".
Мітингувальникам знову, як і кілька разів раніше, вдалося зламати металеву огорожу, але посилені наряди "Беркута" не дозволили наблизитися до будівлі парламенту.
Серед мітингувальників цього дня було найбільше представників малого і середнього бізнесу, які входять до громадського руху "Вперед!". Серед них - багато тих, хто брав участь у "податковому майдані" наприкінці 2004 року. А також кілька сотень ліквідаторів аварії на ЧАЕС.
Опозиція вже поруч із протестувальниками
Хоча учасники протестів запевняють, що не пов'язані із політичними силами, оскільки жодній партії не довіряють, але відомо, що неформальним лідером Руху "Вперед!" є депутат фракції БЮТ Наталія Королевська.
Підприємці кажуть, що змушені були знову вийти на протести після того, як парламент не врахував їхніх пропозицій до закону про спрощену систему оподаткування. Вони твердять, що координують свої дії із іншими громадськими рухами, що захищають свої права, і передусім із організацією "Ніхто, крім нас".
Цього дня партії приєдналися до протестів чорнобильців, афганців, підприємців і у Донецьку і Харкові - передусім "Батьківщина" та "Фронт змін".
Як розповідає кореспондент ВВС Україна у Донецьку Ліна Кущ, тут зібралося понад три тисячі протестувальників, і ця акція, що виявилася наймасовішою за останні роки, об'єднала і опозиційні партії, і підприємців із афганцями і чорнобильцями. В інших містах на мітинги збиралося по кілька сотень людей.
І у Києві, і у низці міст до соціальних гасел долучили політичні - про розпуск Верховної Ради та відставку президента та уряду.
Лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфремов заявив, що за акціями під Верховною Радою і Кабінетом Міністрів стоять деякі політики, які братимуть участь у парламентських виборах 2012 року.
"Там позначені окремі політики, які сьогодні претендують на участь у виборах наступного періоду. Прізвища їх відомі", - сказав представник Партії регіонів.
Афганці і чорнобильці - не всі однакові
За день до оголошених акцій протесту представники чорнобильських організацій провели переговори із віце-прем'єр-міністром Сергієм Тігіпком, в результаті яких вирішили утриматися від вуличних акцій, оскільки отримали запевнення у тому, що пенсії чорнобильців не будуть скорочуватися. Про це заявив і президент Віктор Янукович.
Частина ліквідаторів-чорнобильців таки на протести прийшли, але їхня участь виявилася не настільки масовою, як очікувалося.
Організації, що називають себе афганськими, також остаточно не порозумілися. Підприємці, що протестували під Верховною Радою, чекали на підтримку організації воїнів-інтернаціоналістів та колишніх військовослужбовців "Ніхто, крім нас". Але проти цієї організації виступає Союз ветеранів Афганістану, який від протестів взагалі утримується.
Приміром, волинські організації, як передає кореспондент ВВС Україна у Луцьку Оксана Коваленко, ветеранів Афганістану та "Спілка Чорнобиль" вирішили не брати участі у протестах.
"По-перше, нема чого кудись їхати, проти чогось виступати, якщо нам на місцях пішли назустріч. Ми поза тією акцією. Ми тут ні при чому! Ви знаєте, хто керує організацією "Ніхто, крім нас"? Людина, яка має приватні шахти в Донецьку і хоче у Верховну Раду. У них в основному десантники, трохи афганців, а вони підписуються афганською організацією. Вони такими не є, за це на них до суду можна подавати", - сказав bbc.ua заступник голови волинської організації воїнів-афганців Юрій Мельник.
Протести 3 листопада продемонстрували, що владі у центрі і у регіонах таки вдалося частково пригасити протестні радикальні настрої. Принаймні, деякі лідери організацій погодилися на "круглі столи" із урядом і відклали протести.
Уряд, своєю чергою заявляє, що хоча не має наміру знижувати соціальні стандарти, проте й не має достатніх коштів для усіх соціальних виплат.
Більше новин за темою «За право людини»:
