Актуально
4723 перегляди
 |
Банки збирають досьє на клієнтів |
Такими є результати дослідження, проведеного Радіо Свобода після того, як Нацбанк своєю постановою зобов’язав фінансові установи збирати цю інформацію про клієнтів.
Більшість опитаних депутатів Верховної Ради вважають збір інформації про клієнтів банків незаконним, незалежні експерти та деякі банкіри вбачають у цьому спробу влади обмежити можливості своїх опонентів перед виборами. Нацбанк пояснює свої дії боротьбою з тероризмом та фінансовою злочинністю.
У жовтні та на початку листопада київські підприємства та організації почали отримувати листи від банків, які обслуговують їхні зарплатні рахунки. Фінансові установи у ввічливій формі просять всіх своїх зарплатних клієнтів заповнити анкети, де серед іншого – вказати своє майно та рахунки в інших банках, а також розповісти, чи займаються вони публічною діяльністю. Банки посилаються на зміни до закону «Про запобігання… легалізації злочинних доходів» та відповідну постанову НБУ.
«Уся інформація, надана вами, є банківською таємницею та може бути розкрита третім особам відповідно до статті 62 закону «Про банки та банківську діяльність», мовиться в одному з таких листів. Як видно з цієї статті, банківські анкети українців цілком законно можуть отримувати суди, державна виконавча служба, податкова, СБУ, міліція та антимонопольний комітет, а також органи державного фінансового моніторингу, коли такі будуть створені.
Банківські анкети ідуть до правоохоронців та податкової?
У постанові Нацбанку ідеться, що банки зобов’язані включити до своїх анкет запитання про те, чи належить клієнт до публічних осіб або пов’язаний із ними, і чи має він «контролера» (ідеться про довірених осіб та фінансових радників). НБУ зобов’язав банки зібрати дані про їхніх клієнтів до 22 жовтня, але банки не встигли, і термін збору анкет було подовжено.
Радіо Свобода вирішило з’ясувати, чи зможе тепер пересічний українець покласти гроші на депозит чи оформити споживчий кредит і не заповнювати розроблену НБУ анкету?
Виявилося, що в охочого відкрити депозит вимагають розповісти про свій майновий стан та публічну діяльність дві третини банків, в яких побувало Радіо Свобода. У того, хто хоче взяти кредит, вимагають відповісти на всі запитання анкети НБУ 85% від перевірених фінансових установ.
«Анкета є, можете її переглянути. Ви маєте обов’язково заповнити фінансовий стан», – говорили нам у більшості банківських відділень.
Кожен п’ятий банк готовий прийняти кошти на депозит, не запитуючи у клієнта про публічну діяльність. І лише один банк з усіх перевірених погодився відкрити депозит лише за паспортом та ідентифікаційним кодом та надати кредит без запитань про громадську активність.
Радіо Свобода з’ясувало цікаву закономірність: всі банки з іноземним капіталом вимагали заповнення анкет. Їхні працівники в неофіційних розмовах пояснюють, що таким чином материнський банк перестраховується, щоби його філія в Україні не мала проблем із владою. З іншого боку, всіма нечисельними банками, які не задають клієнтам особистих питань, володіють українці, наближені до чинної влади.
Українцям пропонують брехати, щоб захистити себе
Коли ж кореспондент Радіо Свобода говорив, що не хоче так багато розповідати про себе, в половині випадків працівники банків неофіційно радили йому просто написати, що він не є публічним діячем, і не має ніякого коштовного майна.
«Ви публічний діяч? Напишіть, що ним не є, ніхто все одно не перевірить», – почули ми.
Говорити банкам неправду або судитися з ними закликає в таких випадках депутат від НУНС Володимир Ар’єв. Якщо це робити масово, наголошує він, система збору досьє на українців розвалиться.
«Банк мусить виконувати рішення НБУ. Але ви – ні. Примушують – подавайте до суду. Чи є ви публічною особою? Ця інформація не стосується того, що має знати про вас банк. Якщо людина не хоче розповідати про себе, я особисто закликаю надавати банкам неправдиву інформацію про свою громадську та політичну діяльність. Приховувати реальну ситуацію», – радить депутат.
Подавати до суду на банк у такому випадку радить і директор із інституційних зв’язків «Унікредіт-банку» Ярослав Солтис.
Чимало депутатів Верховної Ради, в тому числі й представники парламентської більшості, запевнили Радіо Свобода, що не чули про нові анкети Нацбанку. Зокрема, лідера фракції Партії Регіонів Олександра Єфремова це здивувало і обурило.
«Я вперше чую про це. Я в це не вірю. Ви називаєте конкретний банк? Я доручаю перевірити інформацію з цього питання», – сказав Єфремов.
Інший депутат-регіонал, керівник Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами Владислав Каськів, вважає цю ініціативу НБУ цілком законною.
«Нацбанк не може випустити жодного акту, який би не відповідав національному законодавству. На це є процедура, контроль з боку Міністерства юстиції», – каже він.
Нардеп від НУНС Олександр Омельченко припустив, що анкетування у банках не є ініціативою керівника НБУ Сергія Арбузова, і що він лише виконує доручення згори.
НБУ: Банки самі виявляють злочинців за анкетами
Нацбанк на офіційний запит Радіо Свобода відповів, що… не збирає в банків інформацію про їхніх клієнтів. Але водночас пояснив, що банки ведуть збір таких даних із метою протидії тероризму та економічній злочинності.
«Банк зобов’язаний ідентифікувати клієнта і вивчати його фінансову діяльність. Це необхідно для запобігання використання банківських послуг для легалізації злочинних доходів та фінансування тероризму», – ідеться у відповіді банку.
Більше того, в НБУ пояснюють, що розробили нові анкети на вимогу Міжнародної організації з протидії відмиванню коштів та фінансування тероризму (ФАТФ), і що лише завдяки цьому ФАТФ виключила Україну зі свого чорного списку.
В Україні, як і в Сирії, запроваджують фінансовий контроль незгодних – експерт
Справжньою метою анкетування банківських клієнтів є спроба влади взяти під контроль фінанси всіх своїх опонентів, так вважає екс-голова «Ощадбанку» Андрій Пишний.
«Рішення НБУ продовжує логіку розбудови поліцейської держави. За минулі два роки фінансування Генпрокуратури зросло на півтора мільярди гривень, на стільки ж – фінансування МВС, СБУ – на мільярд. Ці органи повинні чимось займатися. Чим? Своїми громадянами. Чи належите ви до публічних людей? Це і є ключове запитання в анкеті! Щоби потім, за потреби, заблокувати операції чи отримати інформацію про перебіг ваших банківських рахунків», – каже Пишний.
Андрій Пишний та інші експерти сходяться на думці, що збір особистої інформації про українців не випадково активізувався напередодні парламентських виборів.
Вони порівнюють Україну з Сирією, де під час революції влада почала блокувати фінансові операції всередині країни. І не виключають, що подібна спроба фінансового контролю над громадянським суспільством у разі протестів проти дій влади можлива і в Україні.
Більше новин за темою «Економіка»:
