Актуально
5259 переглядів
 |
Заборона абортів: благо чи повернення до сталінських часів? |
Автор проекту Андрій Шкіль переконаний у його необхідності. Однак ініціативу критикують представники як феміністичного руху, так і інших партій. Вони стверджують, що законопроект не тільки не вирішує проблему небажаної вагітності та її переривання, а й порушує права жінок.
Законопроект, що забороняє жінкам добровільно робити аборти, спричинив хвилю громадського обурення ще в березні, коли був зареєстрований. 23 травня представники громадського руху «Феміністична Офензива» збираються знову відстоювати право жінки на переривання вагітності. Вони вважають, що такий законопроект порушує тридцять другу статтю Конституції України, в якій заборонено втручання в сімейне і особисте життя.
Проблема абортів не пов’язана з небажанням народжувати, стверджує представниця руху «Феміністична Офензива» Ніна Потарська. За її словами, це результат низького рівня сексуального виховання та економічних проблем у державі.
«Це втручання в цілісність жінки. Право народжувати або не народжувати – це те, за що має відповідати і те, що має вирішувати сама жінка. Спочатку треба вживати якісь превентивні заходи, а не репресивні. Після заборони кількість абортів не зменшиться, вони просто стануть криміналізованими», - вважає вона.
Доведено на практиці
Автор законопроекту, депутат від БЮТ Андрій Шкіль натомість переконаний, що заборона не сприятиме збільшенню кількості нелегальних абортів. Він посилається на світову практику:
«У сусідній Польщі діє набагато жорсткіший закон, ніж той, що пропоную я. Але там не було зафіксовано ані «чорних» абортів, ані жертв від таких абортів», - стверджує він.
Андрій Шкіль також запевняє, що в його проекті передбачено випадки, за яких переривання вагітності може бути дозволене: наприклад, коли вагітність загрожує здоров’ю матері, або коли йдеться про зґвалтування.
«Шляхом заборони суспільство навішує на жінку моральний тягар» - депутат
Однак представники інших партій досконалим законопроект не вважають. Співголова міжфракційного депутатського об’єднання «Рівні можливості», депутат від НУ-НС Ірина Геращенко вважає, що цей проект не вирішує ані проблему народжуваності, ані поліпшує рівень моралі у суспільстві.
«Нещодавно ми провели конференцію на цю тему. І знаєте, не було жодної людини, яка б сказала, що вона підтримує штучне переривання вагітності. Але якщо говорити про цей законопроект, то я вважаю його надзвичайно слабким. Шляхом заборони суспільство навішує на жінку моральний тягар. Адже насправді, коли жінка носить в собі дитину – це результат рішення двох людей. Я категорично проти того, аби чоловік писав такі закони, не враховуючи ані думки лікарів, ані думки жінок, ані ситуації в Україні», - наголошує вона.
Ірина Геращенко вважає, що сьогодні в головній зоні ризику щодо абортів є жінки в сільській місцевості, що не мають повноцінного доступу до інформації на цю тему та сучасних засобів контрацепції.
Від «Аратти»: в історії УРСР вже бів період, коли комуністичне керівництво, після масових репресій та кривавої війни з Третім Рейхом, заборонило аборти, зробивши їх кримінальним злочином. До чого це спричинило? А наслідки були такими, що навіть комуністичне керівництво вимушено було скасувати цю заборону. Насамперед тому, що при жебрацькому існуванні більшості людей, відсутності доступних контрацептивів зростає кількість так званих "неблагополучних" сімей, що має пріямим наслідком лавиноподібне зростання злочинності. При тому, настрашнішої і найжорстокішої її форми - організованої злочинності неповнолітніх.
Чи вирішила жорстка кримінальна відповідальність проблему нелегальних абортів? Навіть радянська статистика переконливо довела - аж ніяк. Більш того, суттєво зросла питома вага так званих пов’язаних злочинів: хабарництва, спричинення тяжких тілесних ушкоджень і навіть вбивств.
Навіть комуністичне керівництво, в підсумку, зрозуміло: народження дитини - безумовний інстинкт жінки. Але, для того, аби жінка народжувала дітей, вона має бути впевненою у тому, що умови її існування дозволяють цій дитині вижити і продовжити рід. Саме тому, ще тоді влада, яку важко назвати гуманістичною чи просто людською, обрала інший шлях попвнення "трудових ресурсів" - шляхом зростання добробуту людини.
Чи варто знову повертатися до сталінізму?
Більше новин за темою «За право людини»:
