Аратта - На головну

8 травня 2024, середа

 

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- Київ був найбільшим містом Європи у ХІ сторіччі, в п’ятдесят разів більшим за Лондон, в десять – за Париж. Досяг свого розквіту за Ярослава Мудрого (1010-1054 н.е.), який поріднився з королівськими родинами Франції, Норвегії, Румунії та Польщі. Німецький церковний діяч XІ століття єпископ із Саксонії Титмар Мерзебурзький у своїй «Хроніці» у 1012 - 1018 роках, характеризує Київ як «велике місто, у якому більш 400 церков, 8 ринків, незліченна кількість жителів». На початку ХІ століття теперішня столиця України мала 50 тисяч населення. Для порівняння, у Лондоні на той час мешкало 20 тисяч жителів. Німецький хроніст XІ століття Адам Бременський називав Київ «суперником костянтинопільського скіпетра, найчарівнішої прикраси Греції».
Курс валюти:
 урси валют в банках  иЇва
 урси валют в обм≥нниках  иЇва
 урси валют в рег≥онах ”крањни

Погода в Україні:

Наш банер

Наш банер


В Україні - прем'єра кінотрилогії “З табуретом через Гімалаї”

Мистецький погляд 11176 переглядів

Опубліковано - 29.12.2006 20:06 | Всі новини | Версія для друку

В Україні - прем'єра кінотрилогії “З табуретом через Гімалаї”
В Україні - прем'єра кінотрилогії “З табуретом через Гімалаї”
Через Росію до Монголії, Китаю, Тибету, Непалу, Індії і Шрі-Ланки пройшли восьмеро українських митців із табуретом. Його поряд із українським прапором встановили на березі Індійського океану. Результатом творчої експедиці диваків став документальний фільм “З табуретом через Гімалаї”.

В Україні стартує прем'єра кінотрилогії "З табуретом через Гімалаї". Фільм перший - "Царствений Кінь" або "Табурет у Монголії", фільм другий - "Тибет нелегал", фільм третій - "З табуретом через Гімалаї". Про це повідомляє ініціатор проекту, директор студії Lіzard Fіlms Леонід Кантер, повідомляє “Схід-Інфо”.

Художня експедиція формату вуличного театру представляла Україну в країнах Азії. Нашумілий креативний проект намагалося зупинити Міністерство культури України, студентів учасників вистав погрожували вигнати з університету, а викладачів обіцяли звільнити з роботи. Актори мало не потрапили до в'язниці Китаю, і все ж таки операторам чудом вдалося передати відзнятий матеріал до Києва.

Згідно з сюжетом, вісім українців беруть звичайний кухонний табурет та їдуть із засніженої Монголії до спекотної Шрі-Ланки. Переборюючи пустелі та гори, подорожуюча трупа несе й у далекі куточки світу звістку про Україну. Грати спектакль із вулиць, бачити щиро всміхнених людей, бути справжніми та відвертими, з гордістю почувати себе українцем. Проїхавши авто- та верблюдостопом більше 18000 км, до острова Цейлон, молоді художники встановлюють пам'ятник Другому Табурету.

"Проект некомерційний. Ми привезли 100 годин унікального відеоматеріала. Я запропонував двом талановитим молодим режисерам взяти частину до обробки. Вони погодилися. Це щось надзвичайне, оскільки тепер це мало не творче змагання режисерів!", - сказав Леонід Кантер.

Табурет - головний герой фільму та керівник експедиції

На ньому учасники проекту клялися, його благословляли православні священики та буддистські монахи. Табурет - єдиний реквізит вуличних вистав, що їх українські трубадури демонстрували у містах та містечках азіатських країн, повідомляє 5 канал.

Леонід Кантер, ініціатор проекту:
"Одного разу він загубився і тоді я зрозумів, наскільки він важливий, цей табурет. В Гімалаях я його забув у Джипі. Нас підбирали, так само, стопом, просто підкинути до монатиря. Ми їхали всі окремо і коли я побачив інших учасників команди без табурету, я згадав, що він у мене був. Але ж де шукати цей джип на Тибеті... Але ці люди виявилися порядними і привезли нам табурет."

Мандрівні актори кажуть - подалися на Схід, щоб популяризувати там українську культуру та знайомитися з чужою. Там, далеко від Києва, диваки з Європейською зовнішністю та табуретом привертали увагу як вуличних ґав, так і полісменів, ну і звісно, таких самих романтиків як і вони. Американка Стефані долучилася до експедиції не вагаючись. Незнайомців з табуретом вона зустріла у Китаї і зрозуміла, що не можна втратити такий унікальний шанс цікаво подорожувати.

Стефані Раулт, учасниця експедиції:
"Коли я познайомилася з ними, вони співали мені пісні, розповідали про свою подорож. Я подумала, що акторам мабуть знадобиться моя допомога, щоб перекладати з китайської та пройти усі пропускні пункти на кордоні. Крім того, вони настільки мене вразили своєю добротою та щирістю, що я вирішила їхати з ними."

Траплялися на шляху у пілігрімів і не надто приємні сюрпризи. Оленка, яка викупалася у річці Ганг, підхопила там інфекцію - утім, на щастя, вилікувалася. Ще двох членів групи тібетські лікарі рятували від гірської хвороби. Бачили туристи і слонів, хворих на сказ, і королівських кобр а одного разу ледь не загинули у піщаній бурі.

Вікторія Мельничук, учасник експедиції:
"Нічого не видно, видно тільки нас всередині і ми один одного бачимо. І тут водії зупиняються біля одного священого місця, а машина - розвалюха - це не те слово, в Україні вже таких немає. Ми бачимо що вони дістають пляшку горілки і випивають її на двох. Дороги немає - це не те слово. Немає нічого, не видно нічого, і ми подумали, що мабуть ми тут залишимося назавжди і нас занесе піском."

Однак, попри всі перепони, кінцевої точки призначення таки дісталися. Тепер на Цейлоні, над хвилями Індійського океану гордо височіє пам'ятник українському табуретові. Та на цьому мандрівники вгамовуватися не збираються. Ще один стілець вони планують встановити біля Північно-льодовитого океану - вже наступного року. Чому ж саме табурет - учасники проекту не відповідають, кажуть, найкраще про це розповість фільм. Щоправда, показати його наразі погодився лише один столичний кінотеатр.
Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «Мистецький погляд»:
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Християнська етика була явним противенством поганської. Коли поганство головними чеснотами громадянина вважало гордість, смілість, неуступчивість, – християнство бачило свій ідеал у покорі, податливості та незлобності. Поганин (культурний чоловік) любив гарну одежу, пахощі, чистоту, тілесну красоту – християнин усе те вважав чортівською спокутою, гріхом та злочином. Світ і природа, що (...) були джерелом усього живого, всієї краси, всієї радості, в очах християнина – се минущі тіні, ілюзії, чортяча мана, джерело зла, гріха та чортячої спокуси. Більшого, повнішого противенства годі собі уявити ”
Іван Франко

 
Відпочинок на схилах Дніпра
 

 

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на aratta-ukraine.com обов`язкове.