Актуально
4315 переглядів
 |
У ЄС зрозуміли, що влада України “покращує” бізнес-клімат порожніми балачками |
25 липня Україна та ЄС провели перший раунд нового формату переговорів з питань бізнес-клімату.
Сторони планують обговорити всі найбільш гострі питання. Насамперед йдеться про проведені Україною заходи щодо підтримки вітчизняного автопрому (захисне мито і плани щодо введення утилізаційного збору), встановлення квот на імпорт коксівного вугілля та планах Києва щодо перегляду умов свого членства у Світовій організації, а також проблеми, що виникають у працюючих в Україні європейських компаній. Делегації сторін очолили заступник гендиректора директорату "Торгівля" Єврокомісії Пітер Балаш і міністр економічного розвитку і торгівлі України Ігор Прасолов, пише «КоммерсантЪ-Украина».
Про підсумки першого раунду переговорів сторони повідомили 26 липня. У Мінекономрозвитку заявили про надзвичайно позитивні підсумки зустрічі. Зокрема Прасолов заявив про "очевидний прогрес" у вирішенні проблемних питань та висловив впевненість, що переговори "сприятимуть збільшенню двостороннього товарообігу". Відповідна заява ЄC мала протилежний зміст. Визнавши "невелике поліпшення в законодавчій сфері", єврочиновники підкреслили "серйозну стурбованість погіршенням бізнес-клімату в Україні". Зокрема, у Брюсселі виявилися вкрай незадоволені підсумками зустрічі. "ЄС сподівався, що діалог приведе до вирішення існуючих проблем. Але ці очікування так і не реалізовані: українська сторона виявилася нездатна запропонувати повне рішення за жодної з тем, що турбують ЄС. Максимум, що запропоновано, - продовження внутрішньоукраїнських консультацій про можливі рішення" , - йдеться в прес-релізі представництва ЄС в Україні. Настільки критичні висловлювання не звучали від дипмісії з літа 2012 року, коли її очолив Ян Томбінський. Колишній посол ЄС Жозе Мануел Пінту Тейшейра в останні роки роботи на цій посаді відомий більш частою критикою в адресу української влади.
Втім, відразу кілька співрозмовників видання запевнили, що певні результати досягнуті. "За спецмито на імпорт автомобілів ми отримали чіткі запевнення, що Україна готова обговорювати його зниження і навіть скасування. Обговорюється як варіант поступове зниження до нуля через три роки", - розповів один з представників Єврокомісії.
Позитивні очікування є і в питанні утилізаційного збору на автомобілі - закон про його введення чекає підпису глави держави. Однак в Єврокомісії розраховують, що документ не набуде чинності, оскільки Україна приєдналася до консультацій з приводу аналогічного кроку Росії . "Ми дуже раді тому, що Україна підтримала спільний позов. Це фактично означає, що ви визнали незаконність введення збору. Водночас прямих обіцянок ветування закону ми так і не отримали", - розповів співрозмовник видання.
Дата наступного раунду переговорів у форматі діалогу з питань бізнес-клімату наразі не визначена, але узгоджено графік міжраундових консультацій. Зокрема до 5 серпня Україна має надати пропозиції щодо усунення дискримінації автоімпортерів, а до 20 серпня ЄС направить Києву свій варіант. "Ми хотіли б, щоб до кінця вересня заяви і наміри переросли у конкретні рішення, які набудуть чинності. Але проблема в тому, що ми занадто часто чуємо від Києва обіцянки і декларації про наміри без подальших дій. У нас немає впевненості, що зараз буде інакше ", - зазначив єврочиновник. Дипломати ж підкреслили, що перенесення переговорів на більш пізній термін неможливий. Вирішення спору про торгівлю автомобілями, на думку ЄС, є необхідною умовою підписання угоди про асоціацію, а рішення з цього приводу прийматиметься Брюсселем у жовтні.
У Мінекономрозвитку пояснили, що будь-яких угод щодо зменшення або скасування захисного мита немає, а щодо утилізаційного збору, то уряд вже не має повноважень вести переговори з цього приводу, оскільки питання перебуває "у компетенції президента, і уряд не може перебирати на себе його повноваження".
За словами гендиректора Всеукраїнської асоціації автомобільних імпортерів і дилерів Олега Назаренка, негативні наслідки введення захисних заходів примушують українську владу шукати компроміс. "Прихильники збереження мита мають сильне лобі, однак фінансові результати працюють не на їх користь. Всупереч очікуванням, подорожчання імпорту не призвело до зростання купівлі вітчизняних авто. Крім того, захисне мито зумовило різкий спад імпорту, що вдарило по бюджету", - відзначає він.
Більше новин за темою «Світ навколо нас»:
