Аратта - На головну

27 квітня 2024, субота

 

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в Україні знаходиться унікальний міст, що пролягає між правим берегом однієї річки. Не вірите? Можете переконатися на власні очі, якщо відвідаєте Кам’янець-Подільську фортецю, що на Хмельниччині. Стара фортеця розташована на скелястому острові, охопленому петлею каньйону річки Смотрич. Таким чином, міст, що веде до фортеці, пролягає між двома точками правого берегу однієї річки. Крім того, ми не знайшли більше прикладів у світі, коли б міст тримався без усіляких підпор, а спирався б тільки на скелі. За однією з гіпотез, цей міст було зведено римлянами ще у II столітті під час походу Траянового війська на Дакію. Нині Кам’янецька фортифікація включена до переліку ЮНЕСКО
Курс валюти:
 урси валют в банках  иЇва
 урси валют в обм≥нниках  иЇва
 урси валют в рег≥онах ”крањни

Погода в Україні:

Наш банер

Наш банер


Чорноморський флот почав перекидати сили на Кавказ до початку російсько-грузинської війни

Імперія «Совок» 4508 переглядів

Опубліковано - 8.08.2013 10:56 | Всі новини | Версія для друку

Чорноморський флот почав перекидати сили на Кавказ до початку російсько-грузинської війни
Чорноморський флот почав перекидати сили на Кавказ до початку російсько-грузинської війни
Рівно 5 років тому, 8 серпня 2008 року, із Севастополя на грузинську війну вийшов перший корабель російського флоту.

Насправді командування Чорноморського флоту Росії розпочало підготовку до перекидання сил до грузинського узбережжя ще до початку збройного конфлікту Росії і Грузії, вважає військовий експерт, капітан 1-го рангу запасу Мирослав Мамчак.

За його словами, українські військові не виключали можливість силового перешкоджання виходу російських кораблів на війну, однак цьому завадила відсутність правових підстав. Експерт каже, що українська влада не зробила висновків із російсько-грузинського конфлікту, і зараз немає захисту від можливого використання Росією української території під час конфліктів із третіми державами.

В інтерв’ю Радіо Свобода Мирослав Мамчак розповів, що за даними з військових джерел, 8 серпня 2008 року великий десантний корабель Чорноморського флоту Росії «Ямал» із підрозділами морської піхоти вийшов із Севастопольської бухти. Заявку на вихід корабля російські військові подали, як і належить за міждержавною угодою, за добу – 7 серпня, коли бойові дії в Цхінвальському регіоні ще не почалися.

«Для військових не було таємницею, що наближався варіант силового вирішення цього абхазько-російсько-грузинського конфлікту. І коли була подана заявка на вихід кораблів у Новоросійськ, то стало зрозуміло, що сили флоту до чогось будуть залучені, бо якихось навчань за планом не було», – розповів Мирослав Мамчак.

Згодом «Ямал» взяв курс на грузинське узбережжя, а морські піхотинці висадилися в Потійському порту. Разом з тим, за даними тих же джерел, підготовка морських піхотинців до операції почалася ще раніше – 6 серпня спостерігався пік їхніх тренувань на полігоні в Козачій бухті. Окрім «Ямала» до грузинського узбережжя також пішли ще два великі десантні кораблі. Ця група плавзасобів брала участь у військових навчаннях «Кавказ-2008» неподалік Новоросійська, але до бази після їхнього завершення, попри очікування, одразу не повернулася.

Не повернулися вчасно з навчань і бомбардувальники 917-го окремого змішаного авіаполку в Качі, які залишилися в російській Анапі в очікуванні війни. Це, а також інформація про активне відновлення російськими військовими залізниці до Абхазії свідчили, що на Кавказі визріває війна, розповів Мамчак.

Україна не мала й не має юридичних важелів щодо подібних ситуацій – експерт

Згодом із Севастопольської бухти до Кавказького узбережжя вийшла оперативно створена велика ударна група кораблів Чорноморського флоту Росії. У її складі було 8 кораблів, у тому числі флагман флоту, ракетний крейсер «Москва». На його борту перебував командувач Чорноморського флоту з оперативною групою.

Мирослав Мамчак каже, що залучення такого потужного угруповання проти країни, в якої не було повноцінного флоту, було неадекватним.

«На той час у Грузії по суті на морі воювати було нічим. Єдиний ракетний катер «Тбілісі», куплений в Україні, стояв без зброї в ремонті головних машин і вийти в море не міг. Крім сторожового катера, умовно його так називаю, бо насправді це перероблена «Комета» і ще трьох малих швидкісних глісерів, у них нічого не було», – зазначив офіцер запасу.

На його думку, перед російськими військовими стояло завдання заблокувати Грузію з моря і знищити її берегову інфраструктуру. Це вдалося зробити частково, за винятком порту Батумі, куди якраз прямував американський крейсер.

Мирослав Мамчак пригадує, що ті дні були дуже напруженими у Севастополі. Не виключався варіант блокування Севастопольської бухти, щоб не допустити участі російських військових у війні з української території. Офіцер каже, що сил і засобів для цього було достатньо, але не було правових підстав.

«Щоб протистояти силовим шляхом, то це питання обговорювалося. Але треба було мати юридичні підстави для цього. Міністр оборони і командувач ВМС України їх не мали, як і не мав Верховний головнокомандувач. Росіяни тоді подали заявку, що вони йдуть до Новоросійська – використали, по суті, шпарину в угоді про базування флоту. Й Україна не мала юридичних важелів, щоб перешкодити їхньому виходу із Севастополя», – розповів військовий експерт.

Українське керівництво й досі не зробило висновків з цієї війни, вважає Мамчак, бо, подовживши угоду про перебування Чорноморського флоту Росії в Україні, не домоглося юридичного врегулювання проблеми участі російських військових у бойових діях з української території проти третіх країн. Чинні міждержавні угоди це питання обходять, зазначив капітан 1-го рангу запасу Мирослав Мамчак.
Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «Імперія «Совок»»:
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Шумерський тип культури надзвичайно споріднений з неолітичними пам`ятками Південної Русі...”
Рене Генон

 
Реклама на порталі
 

 

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на aratta-ukraine.com обов`язкове.