Актуально
5441 перегляд
 |
Економічна війна. Кремль ввів спецмито на українську порцеляну |
Як повідомив помічник з питань зв’язків з громадськістю міністра з питань торгівлі ЄЕК Юрій Арманд, спецмито встановлюється в наступних розмірах: з 29 вересня 2013 р. по 28 вересня 2014 р. включно – 1479 дол. за 1 тонну; з 29 вересня 2014 р. по 28 вересня 2015 р. включно – 1035,3 дол. за 1 тонну; з 29 вересня 2015 р. по 28 вересня 2016 р. включно – 591,6 дол. за 1 тонну.
«Встановлювана міра, насамперед, діятиме проти КНР й України як основних постачальників такого посуду на ринки країн Митного союзу», - йдеться в повідомленні.
Розслідування було почато 3 вересня 2012 р. за заявою компанії «ДТ «Промисли Вербілок», яку підтримали компанії «Фарфор Вербілок», «Імператорський фарфоровий завод», «Добрушський фарфоровий завод» і «Дулєвський фарфоровий завод». «Аналіз одержаної під час розслідування інформації підтверджує наявність підстав для застосування спеціальної захисної міри», - пояснив рішення Колегії міністр з питань торгівлі ЄЕК Андрій Слєпньов.
За його словами, «в абсолютному вираженні обсяг імпорту в 2009-2011 рр. збільшився загалом на 70,2%, а в I півріччі 2012 р. порівняно з I півріччям 2011 р. ще на 15,9%. Разом з тим спостерігалося зростання обсягу імпорту за цінами значно нижчими за ціни виробників МС, який викликав скорочення співвідношення обсягу виробництва й обсягу імпорту фарфорового посуду в 1,7 разу. Це призвело до скорочення обсягів виробництва й реалізації, падіння частки ринку підприємств країн ТС, до збитковості виробництва».
Обсяг споживання столового і кухонного посуду з фарфору в МС в 2009-2011 рр. збільшився на 49,5%, а обсяги виробництва і реалізації виробників Митного союзу в той же час знизилися на 2,8% і 2,9% відповідно.
У I півріччі 2012 р. порівняно з I півріччям 2011 р. на тлі зростання споживання фарфорового посуду на 14%, його виробництво й реалізація підприємствами МС зросли лише на 2,3% і 5%. Крім того, водночас відзначається скорочення частки виробників країн МС на ринку в 2009-2011 рр. на 9,9 п.п., а в I півріччі 2012 р. - на 1,4 п.п. з одночасним заміщенням імпортним товаром.
Середньозважена собівартість виробництва столового і кухонного посуду з фарфору в 2009-2011 рр. виросла на 27,2%, у I півріччі 2012 р. порівняно з I півріччям 2011 р. – на 9,2%. Водночас зростання середньозважених відпускних цін підприємств ТС становило 23,6%, у I півріччі 2012 р. – 7,5%.
В умовах цінового тиску з боку імпортного товару рівень відпускних цін не покривав витрат на його виробництво, внаслідок чого підприємства зазнали збитків, а рентабельність продаж була негативною. «Основними країнами – постачальниками фарфорового посуду в МС в аналізованому періоді були КНР, на частку якого припадало в середньому 83% від загального обсягу ввезення, й Україна», - наголошується в повідомленні.
Дане рішення набуває чинності після закінчення 30 календарних днів з дати його офіційної публікації.
Як повідомлялося раніше, з вересня 2012 року Євразійська економічна комісія проводить спеціальне захисне розслідування, за припущенням, демпінгу на ринку фарфорового посуду в країнах Митного союзу, зокрема щодо товарів з України.
Ноту про початок розслідування посольство України одержало від російської сторони в листопаді 2012 року. У свою чергу, українська Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі у середині травня ц.р. ухвалила рішення про порушення і проведення спеціального розслідування щодо імпорту до України посуду і приборів (столових або кухонних) з фарфору незалежно від країни походження й експорту.
Рішення було ухвалене за результатами розгляду заяви вітчизняних виробників фарфорової продукції «Дружківський фарфоровий завод», «Сумський фарфоровий завод», «Корал» Довбишський фарфоровий завод» й інформації Мінекономрозвитку.
Довідка. Євразійська економічна комісія створена рішенням президентів Російської Федерації, Республіки Білорусь і Республіки Казахстан наприкінці 2011 року як єдиний постійно діючий регулюючий орган Митного союзу і Єдиного економічного простору (на сьогодні до його складу входять Російська Федерація, Республіка Білорусь, Республіка Казахстан з можливістю приєднання інших країн).
ЄЕК має статус наднаціонального органу управління. Організація формально не підпорядкована будь-якому з урядів трьох країн. Рішення Комісії обов’язкові для виконання на території трьох країн.
Основним завданням ЄЕК є забезпечення умов функціонування і розвитку Митного союзу і Єдиного економічного простору, а також вироблення пропозицій щодо подальшого розвитку інтеграції.
До теми:
