Аратта - На головну

29 квітня 2024, понеділок

 

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- найдовший духовий музичний інструмент в світі - це трембіта, — конічна дерев’яна труба без бокових отворів. ЇЇ довжина може досягати чотирьох метрів. Діапазон трембіти — дві з половиною октави. Її звуки чутно більш ніж за десять кілометрів. Цей традиційний для жителів українських Карпат інструмент і досі використовується. Трембітарі сповіщають горян про важливі події. Якщо Ви включите до програми своєї подорожі один з фестивалів краю, то обов’язково познайомитеся з незвичайним інструментом.
Курс валюти:
 урси валют в банках  иЇва
 урси валют в обм≥нниках  иЇва
 урси валют в рег≥онах ”крањни

Погода в Україні:

Наш банер

Наш банер


В Інституті Історії АНУ презентували “Реабілітованих історією”

За право людини 8362 перегляди

Опубліковано - 3.03.2007 17:50 | Всі новини | Версія для друку

В Інституті Історії АНУ презентували “Реабілітованих історією”
В Інституті Історії АНУ презентували “Реабілітованих історією”
Тридцять шість томів із серії “Реабілітовані історією” презентували в Інституті Історії Академії наук України.

Тридцять шість томів, у яких понад сто п'ятдесят тисяч прізвищ. Такою є неповна історія репресій в Україні, яку в п'ятницю презентували в Інституті історії Академії наук України. Спільну працю істориків, краєзнавців, товариства "Меморіал" та Служби безпеки ще не завершено. Хоча двадцять одна область уже підготувала свій том, а деякі - навіть по кілька.

НайповнІше у цій монументальній праці представлена Черкаська область. Журналіст Петро Жук з колегами видали аж п'ять томів.

Він зізнався - офіційна реабілітація часом затягується. Тому доводиться порушувати правила і вносити в перелік прізвища ще нереабілітованих. Утім, найбільшою несподіванкою для журналіста стала не кількість жертв репресій, а невідомі раніше документи - саморобні листівки на тонкОму папері і шпалерах.

Петро Жук, член редколегії видання "Репресовані історією":
"У 1937 році. в пік репресій розповсюджувалися листівки, які свідчили, що український народ навіть тоді не був стадом, бидлом. Навіть у ті страшні роки він не става на коліна. а боровся".

З'ясовувати правду упорядники тридцяти шеститомного видання "Реабілітовані історією" почали ще у 1991-му. Однак через проблеми з коштами робота затягнулася надовго. Але Голова редколегії, дев'яностодворічний академік Петро Тронько, сподівається - вже за кілька років роботу над видАнням вдасться завершити.

Петро Тронько, голова редколегії видання "Реабілітовані історією":
"Області є такі, що я мушу звонити і прости гроші. Умоляти - будь ласка, хоч є рішення Верховної ради, рішення уряду. Там все розписано, виконуйте".

Спочатку науковцям було важко знайти спільну мову з СБУ. Ті не хотіли усвідомлювати, наскільки важливою є публікація такого видАння. Утім всі непорозуміння вже позаду. А от ФСБ Росії не йде на контакт з українськими істориками.

Валерій Васильєв, старший науковий співробітник інституту історії НАН України:
"ФСБ - важке питання. На жаль, особливо, останніми роками, ми знаємо, які процеси проходять у цій державі. Нам важко працювати з цією державною структурою, але ми не страчаємо надію".

Видання багатотомника "Реабілітовані історією" - державна програма, яка здійснюється згідно з постановами парламенту і Кабміну. На презентацію до холодної зали Інституту історії Академемії наук крім київських фахівців приїхали ентузіасти з усіх областей України. Запрошували також представників парламенту, Кабміну та Секретаріату Президента. Однак ті на презентацію не з'явилися.
Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «За право людини»:
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Знаєте, що таке малорос? Ні? Паршивець, просто кажучи, ні те ні се. Він, бачите, собі з походження — українець, з виховання — руський, з переконань — неук у всьому, що торкається рідного народу, по вдачі — боягуз, себелюб, раб. От це — малорос.”
Володимир Винниченко

 
 

 

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на aratta-ukraine.com обов`язкове.