Аратта - На головну

26 квітня 2024, п`ятниця

 

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- серед найдавніших та найважливіших символів Великоднього яйця (писанки) є символ Сонця. Найпростішим зображенням Сонця є коло з промінням або без нього. На Великодніх яйцях, незалежно від релігії, що існують на Україні, також зображено восьмиконечну зірку, що в минулому була символом Сонця. Свастика (сварга, свастя), або як її називали “нерівний хрест” або “гусячі шийки”, в язичницькі часи була символом Сонця. В ті часи, вважалося, що яйце було талісманом, що мав значну силу, оскільки воно захищало власника від хвороб, невдач або злого ока. Символічна сила Великоднього яйця пояснювалася не лише тим, що воно захищало власника від злого, але й тим, що воно захищало людей та зберігало людський рід.
Курс валюти:
 урси валют в банках  иЇва
 урси валют в обм≥нниках  иЇва
 урси валют в рег≥онах ”крањни

Погода в Україні:

Наш банер

Наш банер


56% українців вважають СРСР відповідальним за початок Другої світової війни разом із Німеччиною

Громадська думка 3587 переглядів

Опубліковано - 5.05.2020 15:05 | Всі новини | Версія для друку

Репетиція параду на честь 9 травня в Росії, квітень 2019 року
Репетиція параду на честь 9 травня в Росії, квітень 2019 року
Більше половини опитаних вважають, що Радянський Союз разом із Німеччиною несе відповідальність за початок Другої світової війни.

Про це свідчить опитування Фонду «Демократичні ініціативи», оприлюднене 5 травня.

Опитування стосувалося ставлення українців до Дня перемоги в Другій світовій війні. Фонд уточнює, що опитування охопило 2 000 респондентів і здійснювалося по всій території України (крім окупованих регіонів), а статистична похибка не перевищує 2,2%. Дослідження фінансувало посольство Нідерландів.

За висновками соціологів, з тезою, що СРСР, як і Німеччина, несе відповідальність за початок війни, погодилися 56% респондентів.​

«Не погоджуються із цим 24% і ще 20% не визначилися. Щодо цього твердження немає кардинальних відмінностей між усіма віковими групами до 70 років, лише серед найстаршої категорії дещо менше погоджуються із ним, але тут більше невизначених. Регіональні відмінності становлять щонайбільше 19% (на Заході з цим твердженням погоджуються 63%, а на Сході – 44%», – йдеться у результатах опитування.

Водночас близько 52% учасників поділяють радянську інтерпретацію дати 9 травня, вважаючи його днем перемоги у «Великій вітчизняній війні». Так у СРСР та в частині пострадянського простору називають період Другої світової війни після нападу Німеччини на Радянський союз попри попередні мирні домовленості. 32% українців вважають 9 травня днем перемоги всієї антигітлерівської коаліції та внеску в неї України.

«Для 6% цей день є просто додатковим вихідним. Серед молоді дещо більше байдужих, а серед людей, старших за 70 років, істотно більше виражена підтримка радянської інтерпретації. До того ж, ця інтерпретація більш поширена на Сході та Півдні, але різниця порівняно з Заходом та Центром у межах 10–15%», – зазначають автори.​​

Серед інших висновків дослідження:

- 61% респондентів не підтримують участь українських політиків у заходах з нагоди Дня перемоги в Москві
- 51% українців не знають про акцію «Безсмертний полк», яку в Росії проводять на честь 9 травня
- 44% опитаних підтримують визнання бійців Української повстанської армії борцями за незалежність України, 22% висловилися проти; 16% відповіли, що їм байдуже, 7% не змогли визначитися
- 39% підтримують відзначення і Дня пам’яті та примирення 8 травня, і Дня перемоги 9 травня; 32% опитаних висловилися за відзначення лише 9 травня,
14% – лише за День пам’яті, при цьому «дещо більше підтримують святкування лише 9 травня люди, старші за 60 років»

Також соціологи з’ясували, що близько третини українців підтримують заборону георгіївської стрічки, яка підпадає під закон про заборону комуністичної та нацистської символіки. Водночас ще близько третини проти такої заборони, 25% байдужі до цього питання. Найбільше прихильників заборони на Заході (44% за, 23,2% – проти), у центральній Україні думки розділилися приблизно порівну, а на Сході 40% висловлюються проти заборони символіки, 20% – за.

День пам’яті та примирення почали відзначати в Україні з 2015 року на виконання указу президента. День перемоги у Другій світовій війні відзначається 9 травня.
Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «Громадська думка»:
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Сила уряду тримається на невігластві народу, і він знає це і тому завжди буде боротися проти просвітництва. Час нам зрозуміти це”
Лев Толстой

 
 

 

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на aratta-ukraine.com обов`язкове.