Актуально
13594 перегляди
|
Дітям не потрібне заполітизоване дитинство |
Київський інститут проблем управління імені Горшеніна запропонував п`яти- і шестикласникам написати твір на тему: «У якій країні я живу?». Головною метою дослідження, зазначають в інституті, була перевірка гіпотези про надмірну політизацію суспільства, включаючи дітей.
В результаті дослідження «Україна очима дітей» Інститут Горшеніна дійшов висновків, що політизація суспільства досягла небачених розмірів, охоплюючи навіть такі далекі від політики верстви населення, як діти і підлітки. Школярі 5-6 класів знають імена політиків, подробиці скандалів, розказують один одному на перерві анекдоти про перших осіб держави.
«З політикою зараз знайомі навіть маленькі діти, які не знають, що це таке. Цю політику можна почути де завгодно, і мені це дуже набридло. З красивого Майдан перетворився на повний жах через цю політику», - цитує інститут один з творів учня 6 класу.
Інститут зазначає, що школярі писали все, що знали про Україну, і хотіли розповісти.
Практично в кожному творі можна зустріти описи чудової української природи, родючої землі, працелюбних і привітних людей, веселих свят, мелодійної української мови, промисловості: «Україна – одна з провідних країн в галузі вирощування різних дерев, квітів» (Ярослав Ш., 6 кл.).
Також предметом гордості стало проведення «Євро-2012», досягнення українських спортсменів, українські поети і письменники, а також історичні пам`ятники України – фортеці, церкви і музеї.
Багато дітей в своїх творах приділили увагу проблемам, існуючим в Україні.
На жаль експертів інституту, діти виявилися втягнутими в політичні розбрати не менше, ніж дорослі. І разом з патріотичними вигуками з`являлися слова про українську політику, сповнені гіркоти і засудження дорослих: «У Києві революція, бандити борються за перемогу. А порядку немає» (Катерина З., 5 кл.); «Я живу в чудовій країні Україні. Але у нас проходить війна у Верховній Раді України…». (Віталій Л., 5 кл).
Є і задоволені життям в Україні маленькі жителі: «Мене задовольняє промисловість, політика» (Ольга Г., 5 кл.).
Розповідаючи про достоїнства своєї країни, п`ятикласник Дмитро Ш. називає одну негативну рису: «Мені не подобається в Україні, що в Києві на Хрещатику стоять намети». Владислава С., 5 кл., стверджує, що «ніякі правила і укази нам не потрібні. Ми повинні самі хотіти, щоб наша держава стала найкращою».
Несподіванкою для Інституту Горшеніна стала відвертість шестикласника Миколи Т.: «У Україні є чорні ринки, на яких продають людей, крадені речі, кокаїн, травичку і зброю. У Україні поширені хвороби: СНІД, курячий грип, грип та інші». Найрадісніше майбутнє чекає від України і шестикласниця Катерина Д.: «Мої батьки з дитинства мене привчали поважати рідний край, в якому я все своє життя ростиму, зароблятиму якісь копійки на хліб…».
У дослідженні «Україна очима дітей» взяли участь всього близько 100 учнів київських шкіл. Дослідження проводилося в рамках річної програми соціологічних досліджень «Ментальні основи вибору» з 2 по 18 травня 2007 року.
Більше новин за темою «Суспільне життя»:
