Аратта - На головну

26 квітня 2024, п`ятниця

 

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- Київ був найбільшим містом Європи у ХІ сторіччі, в п’ятдесят разів більшим за Лондон, в десять – за Париж. Досяг свого розквіту за Ярослава Мудрого (1010-1054 н.е.), який поріднився з королівськими родинами Франції, Норвегії, Румунії та Польщі. Німецький церковний діяч XІ століття єпископ із Саксонії Титмар Мерзебурзький у своїй «Хроніці» у 1012 - 1018 роках, характеризує Київ як «велике місто, у якому більш 400 церков, 8 ринків, незліченна кількість жителів». На початку ХІ століття теперішня столиця України мала 50 тисяч населення. Для порівняння, у Лондоні на той час мешкало 20 тисяч жителів. Німецький хроніст XІ століття Адам Бременський називав Київ «суперником костянтинопільського скіпетра, найчарівнішої прикраси Греції».
Курс валюти:
 урси валют в банках  иЇва
 урси валют в обм≥нниках  иЇва
 урси валют в рег≥онах ”крањни

Погода в Україні:

Наш банер

Наш банер


Тільки один Балога знає, який бюджет підпише гарант, а який ні

Влада 3718 переглядів

Опубліковано - 15.12.2008 15:01 | Всі новини | Версія для друку

Тільки один Балога знає, який бюджет підпише гарант, а який ні
Тільки один Балога знає, який бюджет підпише гарант, а який ні
Криза - не головне. Головне, щоб був кошторис на чергові позачергові лохотрони для народу.

«Новообраному спікеру парламенту не варто починати свою діяльність на цій посаді з риторики кандидата в Президенти і роздавати наліво-направо критичні зауваження. Натомість, ретельно проаналізувавши власний внесок у державні справи, разом із урядом зосередитися на головному завданні – виведенні країни з кризи. Президент сподівається, що цьому тандему все ж вдасться стабілізувати економічне становище держави. Однак як стимул до результативної роботи у Державному бюджеті наступного року мають бути передбачені видатки на позачергові вибори. Без цієї статті Глава держави не підпише бюджет, щоб реальність переобрання Верховної Ради була вагомим застереженням для майбутньої коаліції від популізму, бездіяльності та безвідповідальності», – підкреслив Глава Секретаріату Президента України Віктор Балога, повідомляє прес-служба.

Останні події у Верховній Раді викликали лише хвилі політичних заяв і спекуляцій, однак поки не окреслили навіть контурів порядку денного роботи парламенту для вирішення першочергових проблем держави. Так розцінив нинішній стан справ у Верховній Раді Віктор Балога.

За його висновками, минулого тижня лише обрано Голову Верховної Ради, водночас коаліція, як того вимагає Конституція, не створена ні за формальними, ні за реальними параметрами.

«Нинішній союз у Раді – по суті, йдеться про арифметичну суму голосів депутатів, у тому числі і з несумісних між собою фракцій – винятково ситуативний. Це такий собі депутатський клуб за інтересами, які поки що далекі від інтересів держави. Він не може бути опорою новообраному Голові ВР Володимиру Литвину доти, поки не будуть проголошені об'єднавчі цілі, які визначатимуть зміст і характер діяльності нової коаліції. Інакше друге спікерство Володимира Михайловича дуже нагадуватиме фінал головування у Раді його попередника: не спираючись на більшість, Арсеній Яценюк не зміг мобілізувати парламент на роботу і врешті-решт був знятий із посади».

Балога наголосив, що у Верховній Раді має бути сформована дієва, стала більшість із щонайменше 226 депутатів, які власноручними підписами засвідчать свою згоду працювати в такій коаліції на весь період її існування. Інакше вищий законодавчий орган держави залишатиметься недієздатним, яким він є нині, після розпаду коаліції БЮТ і «НУ-НС». У такому разі переобрання парламенту знову стане актуальним, і Президент цілком може відновити дію свого Указу про розпуск ВР.

«Потрібна чітка, конкретна, зобов'язуюча коаліційна угода, відкрита для громадськості, яку підпишуть 226 народних депутатів із БЮТ, «НУ-НС» і Блоку Литвина. Це має стати першим завданням для нового спікера, який явно забіг наперед, коли проголосив створення більшості з цих трьох фракцій. Поки ж, судячи з усього, єдиним мотивом ситуативного альянсу у ВР є повернення Литвина у вищу владну лігу і збереження Прем'єр-міністра Тимошенко на посаді. Однак ці цілі не мають нічого спільного з інтересами суспільства та країни, і це зрозуміло кожному», – сказав Балога.

Глава Секретаріату Президента констатує, що вже сьогодні можлива коаліція наражається на серйозні внутрішні протиріччя – як політичні, так і кон'юнктурні. Існує чимало суттєвих чинників, які більше роз'єднують, аніж консолідують три фракції. Важливо не допустити, щоб у дуже складний для держави час парламент за нового спікера знову ставав ареною політичного протистояння. Поки ж є сумніви, що Рада запрацює швидко й ефективно.

Тим часом, за словами Балоги, оформлення нової більшості почалося з вже традиційного переділу кадрового пирога і тісно пов'язаних із цим сфер впливу.

«Очевидним є те, що фракції гіпотетичної коаліції зараз лише розпочали гру в посадове лото. Для новобранців вкрай важливо відхопити собі найтовщий портфель із шкіри найекзотичнішої тваринки. Для БЮТ не менш актуально зберегти свої позиції від навали бажаючих відтяти собі трохи влади. І нікому немає діла до того, що за два тижні до Нового року держава не має бюджету, не відома ціна на російський газ, не складено макроекономічного прогнозу. В запалі боротьби за крісла та посади поза увагою парламенту й уряду залишається зростання заборгованості із зарплат і соціальних виплат, збільшення дефіциту Пенсійного фонду, що відкидає країну в сутужний 1996 рік».

На переконання керівника президентського Секретаріату, переділ посад слід відкласти до кращих часів. Суспільство чекає від Верховної Ради роботи над єдиним пріоритетом – економікою.

Замість післямови. Уважно вивчивши грунтовний аналіз ситуації від Глави СП ми, як пересічні виборці, так і не змогли упіймати логічного зв'язку між вирішенням економічних проблем з подолання кризи і черговим лохотроном, який так настирливо нав'язується суспільству із Банкової.

Не меншою загадкою для нас, виборців, лишилося й та обставина, що клерк Президента навіть не маючи законопроекту про держбюджет, ухваленого парламентом у першому читанні, вже категорично заявляє, що саме підпише Президет, а що - ні за яких умов.

Відтак, у нас виникло питання: хто ж насправді підписує закони - той, кого ми обрали Президентом, чи той, хто вже не приховує, що фактично виконує його функції?

І це питання ми публічно адресуємо правоохоронним органам. Бо наразі є підозра у скоєнні тяжкого злочину: привласнення владних повноважень або ж злочинної недбалості посадової особи державної влади.
Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «Влада»:
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Марно пояснювати дурням і начальникам: перші слухають і нічого не розуміють, другі все розуміють і тому не слухають”
Михайло Мамчич

 
Відпочинок на схилах Дніпра
 

 

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на aratta-ukraine.com обов`язкове.