Актуально
8236 переглядів
|
Якоб Сундберг: “Я стільки доклав зусиль до дослідження проблеми геноциду українського народу, а вони обговорюють термінологію Голодомору...” |
Зокрема, в учасників цього засідання, представників українства західних країн викликало здивування те, що український МЗС та українські громадські організації проводять активну дипломатичну роботу з парламентами західних країн щодо визнання Голодомору 1932-33 рр. в Україні актом геноциду українського народу, а в той же час, Верховна Рада України й досі не спромоглася прийняти відповідної резолюції. Більш того, більшість іноземних делегатів назвали нонсенсом явище, коли компартія, яка власне й вчинила цей жахливий злочин проти людства, не тільки не отримала досі належної правової оцінки, як ідеологічна організація, а й досі має депутатські мандати у парламенті незалежної України. Не менше здивування викликало у них те, що врешті, через 15 років незалежності СБУ розсекретило тільки щойно документи про Голодомор, замість того, щоб зробити це ще у 1991 році.
Володимир Гичик, представник департаменту внутрішньої політики Адміністрації Президента України, у своєму виступі зазначив, що не стоЇть питання давати, чи не давати політико-правову оцінку голодомору, завертатися за підтримкою до іноземних урядів чи не звертатися, бо це взагалі питання не дискусійні. На його думку – головна проблема зараз: як це зробити, аби знайти підтримку й розуміння.
«Я повинен сказати, що всі гілки української влади протягом минулих 15 років робили кроки з питань вшанування жертв голодомору, але найпослідовнішою, на мою думку, була президентська гілка влади» - сказав Гичик. - «У 93-му році, відповідним Указом Президента України було вшановано жертв Голодомору, це був день скорботи українського народу. Я хотів би зазначити, що президенти приходять і уходять, але трагедія Голодомору і вшанування пам’яті жертв залишається. З обранням Президентом Кучми – відбулася, так би мовити, невеличка перерва, в послідовності… Але із обранням Президентом Віктора Ющенка у послідовності і наступності у вшануванні жертв голодомору не було перервано цю традицію. Зараз, Секретаріат Президента України, готуючись до вшанування жертв Голодомору цього року і готуючи вшанування 75-ї річниці жертв Голодомору… ми обговорюємо із громадськістю такі проблеми: найперше, потребує семантичного розводу жертв голодомору і жертв політичних репресій. Але наповнення цих явищ за змістом трошки різне: політичні репресії – це одне, а Голодомор – трошки інше, це – дійсно трагедія, це дійсно геноцид» - підкреслив посадовець. А другою проблемою, яка вельми цікавить Секретаріат, виявляється є: який же зміст вкладає громадськість у поняття «Голодомор», зокрема його переклад у іноземних мовах. «Саме, вам, як представникам українства, доводиться пояснювати німецькою, англійською та іншими мовами що є Голодомор, і хоча він вже в інші мови входить без перекладу, але все ж доводиться пояснювати, що це таке. Це масовий голод? Чи це голод-геноцид, чи це терор голодом? Тобто кожного разу ми робимо таке пояснення» - сказав Гичик. Але на його думку кожне із цих визначень має «своє смислове навантаження». І якщо визначитися в цій проблемі – то на думку представника Адміністрації, буде одразу ж досягнуто великого міжнародного прогресу.
Проте, із невідомих причин, ці тези представника української влади, не знайшли розуміння у присутніх і зарубіжних, і українських експертів і громадських діячів. Лише чергове здивування…
Більше новин за темою «Національне питання»:
