Актуально
4033 перегляди
 |
Своя рука - владика. Нардепівське слово - не горобець, воно має ціну |
Верховна рада під шумок збільшила собі фінансування майже на 100 мільйонів гривень.
В кінці минулого тижня голова Верховної Ради Володимир Литвин направив на підпис президентові Віктору Ющенку закон про зміну держбюджету на 2009 рік. Ініціатором документа виступив Кабінет Міністрів, який пропонував за рахунок додаткових від підвищення акцизу на пиво (близько 300 мільйонів гривень) надходжень у скарбницю профінансувати низку соціальних витрат, зокрема забезпечення інсуліном хворих на цукровий діабет. Проте під час голосування депутати в останню мить внесли до закону норму про збільшення на 97 мільйонів гривень кошторису витрат Верховної Ради в поточному році. Такий поворот подій повністю суперечить неодноразовим заявам парламентаріїв про необхідність тотальної економії коштів і скорочення витрат на утримання чиновників.
У січні депутати пішли на небачений крок — вони зменшили своє утримання на 118 мільйонів гривень в порівнянні з 2008 роком. На перших порах парламент економив на дрібницях: скоротив охорону парламентських будівель і витрати на телефонні розмови. Пізніше депутати під тиском уряду урізали зарплати собі і помічникам. Проте кардинального скорочення пільг, незважаючи на неодноразові запевнення, досі так і не почали.
Необхідність підвищити ціни на пивну продукцію уряд пояснив потребою профінансувати ряд соціально значущих проектів. Зокрема, 160 мільйонів повинні були одержати хворі на цукровий діабет на придбання інсуліну, 105 мільйонів — жителі Львова для цілодобового забезпечення водою і 22,5 мільйона — Шевченківський національний заповідник у Каневі.
Народний депутат від БЮТ Олег Ляшко почав агітацію за зміни до держбюджету того дня ще задовго до голосування. Вказуючи на соціальну значущість закону, Ляшко наполіг на його розгляді в позачерговому порядку. «Люди, хворі на діабет, не мають можливості купити інсулін! А уряд знайшов можливість його купити!» — ратував «бютівець». А коли народні депутати почали обговорення документа, «бютівець» раптом запропонував додатково виділити 97 мільйонів на забезпечення діяльності Верховної Ради. «Пропоную додатково виділити 97 мільйонів із загального фонду на організаційне забезпечення діяльності Верховної Ради», — закликав Ляшко.
Після трьох невдалих спроб за прийняття змін до держбюджету проголосував 331 депутат, і зміни були прийняті. Як стало відомо пізніше, ці кошти підуть на утримання апарату парламенту. Істотна частина коштів — 58 мільйонів — піде на фінансування законотворчої діяльності нардепів. Організаційне, інформаційно-аналітичне і матеріально-технічне забезпечення діяльності ВР поповниться 7 мільйонами. Обслуговування діяльності парламенту покращиться на 23 мільйони. Також нардепи збільшили собі відрядження за кордон — тепер ця стаття поповниться на 3,5 мільйона — до 8,7. Крім того, фінансова підтримка санаторно-курортного комплексу управління парламенту збільшена на 1 мільйон гривень (до 68 мільйонів), а освітлення діяльності нардепів у ЗМІ — на 3 мільйони. Три останні статті раніше планувалося навпаки скоротити.
Глава профільного Комітету Верховної Ради з питань регламенту Олександр Єфремов повідомив, що збільшити зміст парламентаріїв не входило в плани комітету. «На засіданнях у нас така ініціатива не розглядалася, голосували за неї депутати в залі», — відзначив «регіонал». У Комітеті з питань бюджетної політики також не обговорювалося питання збільшення фінансування парламенту. «Ми розглядали тільки позиції щодо фінансування інсуліну, водоканалу і музею. Більше ніяких ініціатив не було», — повідомив член комітету, «бютівець» Остап Семерак.
Проте окремі депутати подейкують, що депутат Ляшко міг так вчинити, заручившись підтримкою прем`єр-міністра Юлії Тимошенко і голови Верховної Ради Володимира Литвина. Адже виділення додаткових коштів на фінансування парламенту без попереднього обговорення у профільних комітетах явно суперечить курсу уряду на скорочення витрат.
Від “Аратти”: як бачимо на конкретному прикладі, насправді напрямок депутатської думки не виходить за межі власного добробуту і комфортного перебування у владі. При чому, у моноліті конституційної більшості.
Можливо, саме тому галасливе хорове репетування про позбавлення депутатського корпусу гіпертрофованих пільг та статтусу богів - так і залишився звичайнісінькою лохотронною фішкою для соціуму.
Наразі про те, що було головним й першочерговим пунктом передвиборчих програм всіх, без виключення парламентських партій - сором'язливо замовчується. Точніше, просто не згадується. Натомість на наші вуха на повну потужність жбурляється локшина про ширкування та конституцінотворення.
Воно й зрозуміло, - на порозі нові вибори й конче потрібно ввімнути нове шоу, аби ми, виборці й не згадували, під які обіцянки й хто отримав тепле місце біля корита влади.
Більше новин за темою «Влада»:
