Актуально
6314 переглядів
 |
Урок українцям. Як російські хакери атакували Грузію |
Про це пише The Wall Street Journal, посилаючись на нове дослідження, яке опублікує сьогодні US Cyber Consequences Unit (USCCU).
Згідно з даними USCCU, хакери не тільки перетворювали загальнодоступне програмне забезпечення Microsoft Corp. в кіберзброю, але й використовували популярні американські соціальні мережі, такі як Twitter і Facebook Inc., для координації атак по американським сайтам.
"Ніщо з цього не нове саме по собі, але раніше ми не стикалися з об'єднанням цих методів", - стверджує Аміт Йоран, колишній керівник з кібербезпеки міністерства національної безпеки, нині голова компанії з комп'ютерної безпеки NetWitness Corp.
Кібератаки в серпні 2008 року серйозно підірвали комунікаційні можливості Грузії, вивели з ладу 20 веб-сайтів більш ніж на тиждень. Серед них - сайти грузинського президента та міністра оборони, а також Національного банку Грузії та кілька великих новинних сайтів, пише The Wall Street Journal.
За інформацією USCCU, атаки в Грузії були здійснені російськими кримінальними групами і не мали безпосереднього відношення до російського уряду.
Однак їхній час - всього через кілька годин після початку російського вторгнення - вказує на те, що російський уряд міг, принаймні, їх побічно координувати, йдеться в доповіді Джона Бумгарнера, технічного директора USCCU і колишнього слідчого з питань кібербезпеки Агентства національної безпеки і Центрального розвідувального управління.
Бумгарнер стверджує, що атаки виходили з 10 веб-сайтів, зареєстрованих в Росії та Туреччині. Дев'ять з них були зареєстровані з використанням ідентифікаційних даних та інформації про кредитні картки, викрадені в американців, один із сайтів використовував інформацію, викрадену в людини з Франції.
Десять сайтів використовувалися для координації атак ботнету, задіявши тисячі комп'ютерів по всьому світу для спроб одночасного доступу до цільових веб-сайтів для їх перевантаження і виведення з ладу, йдеться в повідомленні USCCU.
Від “Аратти”: наразі українську державні очільники переймаються лише питаннями власного існування у керівних кріслах та дерибаном, можливості якого ці крісла відкривають. Між цим головним, створюється шумова завіса та продугуються нікчемні папірці на кшталт нещодавніх рішень про захист вітчизняного інформаційного простору.
Проте, ми переконані, що справжнє призначення цих шедеврів бюрократичної творчості - примітивний дерибан державних грошей, бо навряд чи ті, хто створював ці папірці, разом із тими, хто їх затверджував, уявляють, як взагалі працюють сучасні інформаційні комунікації. Бо це їх просто не цікавить.
Між тим, ми можемо, із власного досвіду підтвердити - український інформаційний простір абсолютно беззахисний від атак хакерів. Це означає, що наразі робити висновки із грузинського досвіду просто немає кому.
І нам, громадянам України, перед наступними виборами треба, перед тим, як обирати нову владу чітко усвідомити, що від цього вибору залежить чи опинимося ми у інформаційній блокаді у разі агресії, реальна небезпека якої - не така вже й примарна.
Більше новин за темою «Захист держави»:
