Актуально
9264 перегляди
|
Як романтично - Ленін і галоші! |
Ця виставка проливає світло на методи культурної інтерпретації, показуючи специфічну колекцію радянських об'єктів нетрадиційним способом - так презентується експозиція Етнографічним музеєм Женеви (MEG).
“Спочатку у вас виникає відчуття, що ви помилилися, коли, відкривши двері, що ведуть до підвалу, ви потрапляєте в справжнісінький... сортир. Ви негайно повертаєтеся у фойє музею, де вам спокійно пояснюють: "Все правильно, спускайтеся і пройдіть через туалет. Саме тут починається експозиція".
Спустившись вниз, ви стоїте роззявивши рота перед купою химерних предметів, які викладені врізнобій в проході за туалетами. Тут є казани, каструлі, друшляки, таці, тази, тарілки, чашки, кришки. Коротше кажучи, цілий старий кухонний набір, що нагадує артилерійську батарею переможеної армії”, - так описує свої враження від відвідин експозиції журналістка видання SwissInfo.
У музеї є стільці, столи, крісла і запорошені дзеркала, "старі як світ швейні та друкарські машинки, допотопні радіо, телевізори і програвачі, що пишуть. Все це схоже на роз'їдений іржею маленький театр".
"Увесь цей забруднений декор, що охороняється бюстом Маркса, об'єднує в єдине ціле відеозапис, що крутиться по колу. Етнографічний музей Женеви створив свою виставку на основі величезної кількості предметів радянського побуту. Ці мовчазні свідки епохи відображають життя своїх власників, затиснутих, як і їхні меблі, в страхітливій тісноті комунальних квартир", - пише видання.
Все це різноманіття, що розташоване на трьох поверхах музею, стало єдиним цілим завдяки зусиллям команди антропологів. З 2006 по 2008 рік вони збирали для музею виставлені в підвалі предмети. Решта експонатів належить до приватних колекцій.
"Якщо підвал справляє на відвідувача досить-таки пригнічуюче враження, то верхні поверхи переносять його вже в абсолютно інший, світлий світ. Ми бачимо, що СРСР жив між жорстокою реальністю і мріями. нездійсненними мріями.
Свідчить про це і величезна вітрина, скляний куб, який сам по собі займає цілий зал. Усередині нього знаходиться пластикова валіза, - запрошення в неможливу насправді подорож.
Очі б їли, та губа не може. Саме у цьому полягає садизм ситуації й її комічність. Щоб побачити, що ховається за вічком - потрібно пройти довгий коридор через безлічь дверей. Ви дивитеся в вічко і бачите новий синій автомобіль. Щастя так близько і одночасно так далеко", - мовиться в статті.
Більше новин за темою «Світ навколо нас»:
