Актуально
5680 переглядів
|
Українська гімназія в Сімферополі |
Щоб потрапити до приймальної комісії батьки записувалися за кілька днів і чергували під стінами гімназії ночами.
Подібне трапляється щороку з часу створення цього навчального закладу наприкінці 90-х минулого століття. Кожного разу адміністрація гімназії змушена фактично відмовляти деяким дітям у прийнятті на навчання, записуючи їх лише у резерв. Тепер у перший же день набору 6 березня було прийнято 90 майбутніх першокласників, четверо – у резервному списку.
Директор Української школи-гімназії Наталя Руденко каже, що таким чином в Сімферополі проходить своєрідний референдум. Люди голосують «ногами» за те, щоб їхні діти вчилися українською мовою в україномовному середовищі. Цього року буде відкрито щонайменше 3 перших класи, тоді як санітарні норми дозволяють лише два. За словами директора, знову доведеться потіснити гімназійні класи, які теж уже переповнені і їм не вистачає місця.
У пошуках україномовної освіти
Щоб виправити ситуацію і дати можливість усім бажаючим учитися в україномовному середовищі, на думку Наталі Руденко, у Сімферополі в кожному з його трьох районів слід відкрити по одній звичайній україномовній школі і це знизить ажіотаж довкола цієї гімназії.
У виконкомі сімферопольської міськради так не вважають. Начальник міського управління освіти Сімферополя Ірина Шихорєва, яка щороку бере участь у роботі приймальної комісії Української школи-гімназії, переконана, що достатньо україномовних класів, які відкриваються в російськомовних школах за потребою. Від цієї гімназії їх відрізняє те, що виховний процес там проводиться російською мовою.
Саме за україномовним середовищем і йдуть до Української школи-гімназії діти, причому, не лише з українських родин. За даними шкільної адміністрації, етнічних українців тут меншість, натомість багато етнічних росіян, кримських татар, євреїв, а особливо – вихідців зі змішаних родин.
Людмила Михайлівна прийшла записувати до гімназії свою внучку Вікторію: «Син і я хочемо, щоб діти знали українську мову так само, як і російську. Це природно, бо в якій країні живеш, такою мовою і маєш вільно говорити. На мою думку, це ясно і зрозуміло. Ми, наприклад, не знаємо і переживаємо певні незручності. А крім того, нам тут сподобалася дисципліна тощо. Думаємо, що Віка тут приживеться, їй тут буде добре і прекрасно».
Людмила Михайлівна лише трохи засмутилася, що до першого класу гімназії не прийняли її другого внука, якому лише 5 років. Каже, прийде наступного року. Директор же Української школи-гімназії Наталя Руденко повідомила, що набір формально триватиме до 1 вересня і якщо багато дітей запишеться до резерву, то міське управління освіти буде змушене дати дозвіл на відкриття ще одного – четвертого україномовного класу.
Більше новин за темою «За право людини»:
