Актуально
19678 переглядів
 |
«Він нічого не може зробити сам! Навіть шкарпетки в шафі знайти», - скаржилася моя подруга, всоте перемиваючи кісточки своєму благовірному. Адже зовсім недавно він був і уважним, і відповідальним, та і проблемами з пам'яттю не страждав. Прийнято думати, що чоловіки стають слабкими і безпорадними у результаті неправильного виховання в дитинстві. Мовляв, матуся всіляко опікала, все за нього робила. Подібні випадки і справді не рідкість. Але що цікаво: найчастіше не мами, а дружини роблять з нормальних чоловіків малих безпорадних дітей.
Істота безрозсудна...
Одна з головних помилок в поведінці дружин, вважають психологи, - це спроба поводитися з чоловіками як з безрозсудними істотами. Пригадаєте, як часто ви говорите чоловікові: «не забудь», «ти пам'ятаєш?», «ну скільки разів тобі повторювати?». А також вимовляєте всілякі заклики в наказовому нахилі: «Надінь светр, замерзнеш». Ми поводимося з чоловіками так, ніби вони самі не можуть поклопотатися про себе і потребують постійної уваги і контролю. Перехоплюючи у них ініціативу, ми автоматично ставимо себе в позицію людини, яка опікає. А потім ображаємося, що чоловік не приділяє нам досить увагу.
Якщо на початку стосунків опіка може образити вашого чоловіка, то потім ви привчите його сприймати це як належне. Людина, з якою ви поводитеся немов з дитиною, і почне поводитися як дитя.
Хто в будинку господар?
Причин, чому ми поводимося з чоловіками як мами, може бути декілька. По-перше, це приклад наших батьків. За радянських часів було прийнято тримати бюджет сім'ї в одних руках - в жіночих. Дружина вирішувала всі побутові питання. Чоловік виявлявся удома у позиції підлеглого.
Друга причина материнського відношення до чоловіка - жінка іноді боїться бути кинутою. Роблячи все за чоловіка, вона ставить його в залежність від себе. Як він піде від неї, якщо навіть сніданок не зможе собі приготувати!
Крім того, прагнення піклуватися про близьких в жінках закладене природою. А значить, для нас цілком природно найбільш «смачненьке» віддавати дорогій людині: стежити за тим, щоб він не застудився, прибирати за ним, шукати, якщо він щось втратив. І на слова подяки ми щиро відповідаємо: «Нема за що!» Хоча насправді є за що. Звичайно, коли ми піклуємося про близьку людину, ми виражаємо свою любов до нього. Але у всьому потрібна міра.
Опора, а не хлопчик
Такі стосунки нерідко влаштовують подружжя: чоловікові подобається, що від нього нічого не вимагають, окрім грошей, а дружина насолоджується тим, що на ній все тримається. І така пара може бути щаслива.
Але може і все закінчитися в один день. Річ у тому, що чоловіча самооцінка багато в чому заснована на власному відчутті компетентності. І якщо він відчуває себе невпевнено в якій-небудь сфері життя, йому стає важко поважати себе. І тоді, наприклад, такий чоловік може одного разу зустріти жінку, для якої він стане опорою, а не безпорадною дитиною. І він без жалості порве свої зв'язки з «матір'ю».
А може бути, ви самі підете від нього: просто набридне ця нікчемність і безпорадність. Не секрет, що і наше кохання безпосередньо залежить від успішності чоловіка, його упевненості в собі. Але про які високі почуття може йти мова, якщо ти знаєш: ця людина не в змозі навіть знайти свої шкарпетки! Ніщо так не вбиває пристрасть, як перетворення подружжя на матір і сина.
Право на помилку
Дружина для чоловіка - це коханка, партнер і кращий друг. Все, що ви робите один для одного (але не один ЗА одного!!!), не повинно виходити за рамки цих понять. Чоловік здатний сам знайти свої ключі, сам подумати, чи варто йому вживати страву, від якої потім буде погано, сам вимити за собою чашку і знайти ключі від машини. Не замінюйте йому календар і пам'ять. Спілкуючись з коханим, пам'ятаєте - він розумний, талановитий і цілком пристосована до життя людина. І сам може оцінити, чи потрібно йому надягати шапку в тридцятиградусний мороз. Врешті-решт, кожен з нас має право на власні помилки.
Ви поводитеся як «матуся», якщо:
робите за чоловіка навіть найпростіші речі (шукаєте ключі від машини, прибираєте від комп'ютера його тарілки і чашки, наказуєте, що йому завтра одягти, і т. п.)
постійно нагадуєте про те, що він повинен зробити («Не забудь забрати дитину з садка»; «Виклич сантехніка»; «Надійшли SMS, як долетиш»);
не доручаєте відповідальних речей (купити путівки на відпустку, вибрати одяг дітям, замовити столик в ресторані);
розмовляєте з ним, як з малою дитиною («Ну давай я тобі зроблю бутерброд»);
бурчите, підкреслюючи свою правоту («Я ж казала, що не потрібно повертати на цьому перехресті»; «Не треба було їсти смаженого, ти забув, що у тебе печінка?»);
поправляєте його («барбекю - “він”, а не “воно”, дорогенький»).
Публiкацiї за темою «Психологія та стосунки»:
