НОВИНИ   СТАТТІ   ТРАДИЦІЯ   ФОРУМ   РУС   ENG   DE   ESP   POL   PDA   RSS

Головна
Новини
Публікації
Згадай себе!
Українські ЗМІ
Книги
Соціоніка
Символіка
Наш фотоальбом
Вільна фотогалерея
Вільний форум
Флеш-анімація
Літній відпочинок
Дошка оголошень
Відправка СМС
ВЕБ-пошта
Реклама
Про портал

Наш банер

«Залізна леді» України

СВІТ ПРО УКРАЇНУ 1167 переглядів

Опубліковано - 5.02.2010 | Всі публікації | Версія для друку | Коментарі (2)

Українські вибори традиційно привертають до себе підвищену увагу в Росії. На тлі похмурого російського пейзажу спектакль, що розігрується українцями, виглядає справжнім політичним блокбастером. У першій серії перемогу отримав Янукович. Але кульмінаційною є саме друга серія.

Українські вибори традиційно привертають до себе підвищену увагу в Росії. На тлі похмурого російського пейзажу спектакль, що розігрується українцями, виглядає справжнім політичним блокбастером. У першій серії перемогу отримав Янукович. Але кульмінаційною є саме друга серія. У хорошому голлівудському фільмі фінал завжди несподіваний. Шанси Януковича вже не виглядають так безхмарно, як три тижні тому. Замість того щоб розвинути досягнутий успіх, він робить все від нього залежне, щоб програти в другому турі. Помилки Януковича та його штабу настільки грубі, що навіть менш досвідчений за Тимошенко політик не забарився б ними скористатися:

Перший і другий тури виборів кардинально відрізняться за сюжетом, чого в штабі Януковича так і не зрозуміли. Зник «фактор Ющенка», який служив локомотивом для зростання рейтингу Януковича. Ющенко настільки дискредитував «помаранчеву революцію» і все, що з нею пов'язано, що Януковичу достатньо було лише позиціонувати себе як «анти-Ющенко», щоб заробляти бали. Але «епоха Ющенка» вже в минулому. Разом з нею в минуле йде і «анти-Ющенко». За суттю, Ющенко і Янукович були своєрідним «тандемом», але з негативним знаком - вони не притягувалися, а відштовхувалися один від одного. Без Ющенко Янукович втрачає свою символічну складову. Він «завалив» Ющенка в першому турі, виконавши свою головну місію, і залишився на самоті.

Фактор сварки Ющенка і Тимошенко є сприятливим обставиною для останньої. Якби Тимошенко позиціонувалася як «спадкоємниця» Ющенко, то Янукович легко переміг би і в другому турі. Але Тимошенко закрутила більш складний сюжет. Ющенко на неї наїжджає і навіть ображає «бомжем», а вона великодушно не тримає на нього зла, пропонуючи підтримати її як демократичного кандидата. Ющенко - в очевидному іміджевому програші. У той же час частина депутатів від НУ-НС підтримують ініціативи Януковича в Раді (наприклад, відставка Луценка). Розповзаються чутки, що Ющенко і Янукович про щось домовляються. Така «співпраця» явно не додасть популярності лідеру ПР.

Янукович після другого туру став надмірно випинати свою проросійську суть, бажаючи мобілізувати електорат. У Росії теж «скинули маски». Якщо до першого туру йшла гра на тему «нам все одно, хто переможе, аби не Ющенко», то тепер офіціозні російські ЗМІ не приховують, що підтримують Януковича. Перспектива реваншу гріє душу не тільки Януковичу, але і Путіну, який потрапив у незручне становище після того, як у 2004 році він двічі привітав по телефону «президента» Януковича. У результаті такого перепозиціювання Янукович відтворив ситуацію п'ятирічної давнини. Тоді теж існував поділ України на проросійську і прозахідну. Зіткнення двох Україн завершилося «помаранчевою революцією». Янукович програв і з завидною завзятістю повторює колишню помилку.

Неявка на теледебати з Тимошенко стала найбільшим прорахунком штабу Януковича. П'ять років тому участь Януковича у дебатах з Ющенком теж була під питанням, але політконсультантам вдалося наполягти на тому, що йти на дебати необхідно. І, до речі, перші дебати з Ющенко Янукович провів досить успішно. Але авторитет Тимошенко як полеміста настільки великий, що піарники Януковича побоялися ризикувати. В результаті, Тимошенко кілька разів зверталася до «порожнього місця», що прагне стати президентом України. Будучи талановитою актрисою, вона похвилинно розрахувала свою промову, чітко і без запинки висловила все, що планувала, ще й познущалася над Януковичем, назвавши його «боягузом».

Рекламісти Януковича намагаються ліпити з нього монументальний образ за російськими рецептами. У Росії жоден з трьох президентів не брав участь у теледебатах. Ідеологія під це підводиться проста: не царська це справа в дебатах участь брати. Таким чином, у Росії «підносять» кандидата влади над іншими. Однак в Україні зовсім інша ситуація й інший менталітет. Такий підхід частково працює в Східній Україні, але є повністю непрохідним для Західної. Немає в українців ідеї царя. І уявлення про владу в них сильно відрізняється від російського. Хоч би яким «монументом» не зображували Януковича, втікаючи від Тимошенко, він сильно програє в очах виборців.

Ще одна істотна різниця між Тимошенко і Януковичем полягає у тому, що перша - спрямована в майбутнє, в той час як Янукович до цих пір копирсається в минулому. Для Тимошенко події «помаранчевої революції» - давно пройдений життєвий етап. Янукович же прагне до реваншу, до того, щоб повернути ситуацію на п'ять років назад, але з «правильним» результатом. І тут ще одна істотна відмінність між Росією та Україною. Росія сьогодні є країною, що звернена в своє радянське минуле. І проросійський кандидат неминуче стає лідером, що втілює повернення в минуле. Між тим, українці більше спрямовані в майбутнє. Минулим їх уже перегодував Ющенко, витягши з запорошених скринь таких «героїв» України, про які краще взагалі не згадувати. Копання в минулому, радянському або часів Запорізької Січі, вже набридло всім. І в «помаранчевому» минулому шукати нічого. Українці народ практичний і, живучи сьогоденням, піклуються про майбутнє. Тимошенко чутливо реагує на цей запит. Вона чудово розуміє, що Яценюк і Тігіпко набрали свої відсотки саме завдяки «європейському» іміджу, а не якимось особливим особистим якостям. Україна межує з Європою, близько 7 мільйонів українців перебувають там на заробітках. Життя за європейськими стандартами зовсім не видається українцям недосяжною мрією. Якщо до справи підійти з розумом ... На цьому і грає Тимошенко, обіцяючи інтеграцію з ЄС, підвищення рівня життя до європейського і т.д.

Тимошенко розпочала справді повністю викладатися на фініші, як і належить досвідченому бігунові на довгі дистанції. П'ять років тому Янукович був настільки впевнений у перемозі, що навіть не вважав за потрібне їздити по регіонах. І цього разу він скасував низку своїх поїздок, у той час як Тимошенко їздить по всій країні. Яскравий, іскрометний фініш Тимошенко може нівелювати всі переваги Януковича в першому турі.

Надто перебільшений був т.зв. «Феномен Тігіпко». Ніякого «феномена» насправді не існує. Тігіпко зібрав голоси протестного прозахідного електорату, що втратив Яценюк, який примудрився «завдяки» своїй піар-кампанії з 15% впасти до 7%. Тігіпко почав активну кампанію за кілька місяців до виборів, не робив дурниць і просто підібрав голоси, які великодушно скинули Яценюк та Тимошенко. Якщо Тігіпко нікому не надасть підтримку перед другим туром, то він ризикує втратити свій політичний капітал. Як банкір він не може не розуміти, що отримав «прибуток» завдяки тому, що вчасно скупив потрібні «акції». Але після виборів, коли питання про владу буде вирішене, «акції» Тігіпко різко поповзуть вниз. Збути їх Тимошенко чи Януковичу за тією ж ціною буде набагато складніше. З Януковичем будуть труднощі ще й тому, що п'ять років назад після того, як почалася заварушка, начальник штабу лідера ПР Тігіпко кудись втік, заліг на дно. Навряд чи Янукович захоче спиратися на такого «надійного» прем'єр-міністра. З Тимошенко ж можливий альянс, нехай навіть тимчасовий. Вона досить гнучкий політик, щоб укладати альянси, коли це вигідно. Тігіпко це дасть можливість стати справжнім політичним «важковаговиком» і почати готуватися до наступних президентських виборів.

Янукович гідно несе звання «українського Черномирдіна», плутаючи геноцид з генофондом і роблячи відкриття в літературознавстві: поетеса Анна Ахметова, великий український поет Чехов. Навіть на фоні всім обридлого Ющенко Янукович виглядає дикувато. Президент як-не-як представляє країну на зовнішній арені. Над українцями і так посміюються (особливо в Росії), а з таким президентом просто животи понадривають. Це боляче чіпляє самолюбство українських громадян. Грамотна та дипломатична Тимошенко успішно представляє Україну на міжнародних переговорах як прем'єр-міністр, тож впорається з роллю і як президент. Фактор національного самолюбства українців буде грати в другому турі надто значну роль.

Занадто активне «заступництво» депутата ПР Ганни Герман також йде Януковичу в мінус. То вона намагалася довести журналістам, що Чехов писав «прозову поезію», то розповідала яке це щастя для жінки куховарити на кухні (після того, як Янукович «відправив» на кухню Тимошенко) і т.д. У виборців складається враження, що Янукович сам за себе не може відповісти і за нього віддувається жінка. Поєдинок Тимошенко-Герман часом заступає протистояння Тимошенко-Янукович. Цим акцентується слава несамостійного політика, яка і без того давно закріпилася за Януковичем. Янукович буде слабким, керованим президентом, а в період кризи це просто небезпечно для країни. Ситуація, в якій знаходиться Україна, вимагає жорстких рішень і вчинків. У Тимошенко, яка має репутацію «залізної леді», набагато більше шансів зайняти пост президента. Маргарет Тетчер у свій час зайняла пост прем'єр-міністра Великобританії в період, коли проблеми, що накопичилися в країні, здавалися нерозв'язними. Але Тетчер впоралася. Вона показала себе видатним кризовим менеджером і саме завдяки цьому стала легендою. Тимошенко відноситься до того ж типу жінок-політиків. Криза, труднощі є для неї стимулом до дії. Вона мобілізується, концентрує всю свою волю і йде до наміченої мети. Кризові часи створюють попит на жорстких і цілеспрямованих політиків. У парі «Тимошенко-Янукович» на роль «кризового менеджера» Залізна леді України підходить набагато більше свого невпевненого опонента.

Але, мабуть, найбільша помилка Януковича та його штабу - це затія зі змінами в законі про вибори. Ціла спец операція, - з бійками і захопленням трибуни в парламенті, що була організована «Партією регіонів», - черговий пас у бік Тимошенко. В одній із статей я писав про загрозу «українізації» Росії і «путінізаціі» України. Путін заявив на засіданні Держради, що не допустить «українізації» Росії. Заява запізніла, оскільки «українізація», тобто розбалансування процесу прийняття рішень та управління системою в цілому, вже йде в Росії повним ходом. Досить просто стежити за новинами в пресі.

На Україні ж привид «путінізаціі» втілює Янукович. Його методи і практичні кроки по «закручування гайок» ще до того, як він став президентом, не повинні залишити в українських еліт сумнівів у тому, що їх чекає, якщо Янукович переможе. Крім того, незграбні дії Януковича дають Тимошенко привід організувати «майдан» , про що вона вже заявила.

Швидше за все, «майдан» буде не тільки в Києві, а й в інших великих містах країни. «Взяття Бастилії», мабуть, не планується. Але мітинги, загострення ситуації до межі дозволять Тимошенко вирішити головне завдання - мобілізувати електорат на свою підтримку. Якщо б не «подарунки» Януковича, то їй було б набагато складніше зробити це. Янукович виявився галантним кавалером. У найближчі вихідні нас чекає захоплююче видовище, поруч із яким тьмяніють найкасовіші голлівудські блокбастери. «Україна пікчерз» представляє ...

P.S. Як сама Тимошенко сприймає сюжетну лінію виборів можна дізнатися із запису в її відеоблозі від 26 грудня. Наведемо лише уривок: «...Відразу після ефіру на ТРК «Україна» перемкнула телевізор на National Geographiс, там показували документальний фільм про левовий прайд в Танзанії. Після кадрів з невдалої охоти на зебру, диктор за кадром сказав: «Як бачите ці самці вже постаріли, не сьогодні-завтра їм доведеться примиритися і здати Владу». Я залишилася задоволена такою аналогією, вимкнула телевізор і лягла спати...» Підписавши зміни до закону про вибори, Ющенко склав тандем Януковичу. За сценарієм Тимошенко тепер двом «левам» належить скласти владу.

Переклад українською - національний портал "Аратта. Вікно в Україну"

• Стабілізація на базі авторитарного розвитку не відповідає передумовам зближення з Європою
  Захар Бутирський, “DW ”
  Відносини України з Росією будуються не на засадах рівноправності. Про це в інтерв’ю Deutsche Welle сказав колишній посол ФРН в Києві, а нині радник Deutsche Bank Дітмар Штюдеманн, аналізуючи перші 100 днів нового уряду.

• Непрофесійна угода щодо флоту Росії – найпомітніше «досягнення» Януковича за сто днів
  Віталій Єреміца, “Радіо Свобода”
  Перші сто днів Віктора Януковича на посаді Президента України – це, насамперед, погана з професійної точки зору «газово-севастопольська» угода. Крім цього, у діяльності нинішнього лідера є багато незрозумілого й невизначеного.

• Україна віддалилася від демократичних стандартів
  Володимир Медяний, “DW ”
  Керівник київського представництва німецького Фонду Конрада Аденауера Ніко Ланґе в розмові з Deutsche Welle оцінює перші сто днів перебування на президентській посаді Віктора Януковича й діяльність нового уряду.

• Військово-газовий пакт Януковича-Медвєдєва стимулював будівництво обхідних газопроводів
  Наталка Кудрик, “Радіо Свобода”
  Хто б не був при владі в Італії, Росія завжди знаходить спільну мову з її лідерами. Особливо успішною є італійсько-російська співпраця у сфері енергетики.

• Янукович пояснив ПАРЄ, на що слід зважати, а на що не варто
  Віталій Єреміца, “Радіо Свобода”
  Голодомор – не геноцид. Лідери українського національно-визвольного руху – не герої. З тенденціями радянських трактувань Другої світової війни суспільству треба рахуватися.

• За газ Янукович заплатив дорогу політичну ціну
  Мар’яна Драч, “Радіо Свобода”
  Українсько-російські угоди про зниження ціни на газ для України в обмін на продовження терміну базування Чорноморського флоту Росії є непрозорими.

• «Залізна леді» України
  Автанділ Цуладзе, “Єжєднєвний журнал”
  Українські вибори традиційно привертають до себе підвищену увагу в Росії. На тлі похмурого російського пейзажу спектакль, що розігрується українцями, виглядає справжнім політичним блокбастером. У першій серії перемогу отримав Янукович. Але кульмінаційною є саме друга серія.

• Український вибір очима німецького парламентаря
  DW
  Як розвиватимуться відносини України і Європейського союзу після президентських виборів?

• Західні аналітики не виключають Майдану-2 під час виборів
  Мар’яна Драч ,“Радіо Свобода”
  Наступні президентські вибори дуже важливі для України, яка має нарешті визначитися в геополітичному, економічному плані і щодо політичної системи, яка необхідна державі.

• Процес над Дем’янюком: українська діаспора Німеччини залякана, ЗМІ - в очікуванні антиукраїнського шоу
  Роман Гончаренко, “Німецька хвиля”
  Такого в німецькій юстиції ще не було. Досі суди ФРН або не розглядали справи, або виносили м’які вироки нацистам «середньої та дрібної ланки». Процес над Іваном Дем’янюком знаменує відхід від цієї практики.