|
На відміну від багатьох колишніх комуністичних країн Східної Європи в Україні більшість архівів спецслужб досі закриті. |
Скільки членів кабміну довелось би звільнити, якби закон про люстрацію почав діяти зараз? Бі-Бі-Сі дізналась про це. Перша в Україні люстрація проведена. Щоправда на папері та голому ентузіазмі. Її провів громадський активіст. Готуючи наступний матеріал, Бі-Бі-Сі навмисно не спілкувалась з політиками, які переконують у її необхідності. Багато-хто вважає, що саме ці люди дискредитували ідею люстрації.
“Краще 5 років помилок, ніж 50 років саботажу”
Вацлав Гавел, перший Президент Чеської Республіки
Люстрація у Кабміні
Громадський активіст Борис Чикулай переклав чеське люстраційне законодавство українською мовою і умовно застосував чеський закон про люстрацію до складу теперішнього кабінету міністрів та Верховної ради.
Пан Чикулай визначив, що за чеським законом про люстрацію український Кабмін довелось би залишити 12-м з 29-тьох міністрів.
Серед них: віце-прем’єр Сівкович, який 9 років пропрацював у КДБ. Також у КДБ працював Олександр Попов – міністр житлово-комунального господарства.
У структурах, підпорядкованих КДБ, працював і Дмитро Табачник. Глава МЗС Грищенко за радянських часів був співробітником ООН у Нью-Йорку. Міністр регіонального розвитку та будівництва Володимир Яцуба займав високу посаду інструктора ЦК КПСС у Москві та інші.
|
Борис Чикулай переклав чеський закон про люстрацію і застосував його в Україні |
"Не вірю ні помаранчевим, ні біло-блакитним"
"Я жив у Чехії 10 років. Я там працював. Крім того я займався громадською організацією, яка називалась Форум українців у Чехії". – розповідає Борис Чикулай – українець, який кілька років працював у Чехії і очолював тамтешню спільноту українців.
Він був спостерігачем у чеському посольстві на виборах 2004-го року. Розповідає, що там вперше зіткнувся з відвертою політичною неправдою.
"Перша ніч підрахунку голосів на виборах 2004-го року в амбасаді України в Чеській республіці. Я там побачив абсолютно відвертих людей, які мені прямим текстом говорили – Янукович вигідний Росії і (президентом) мусить бути Янукович". Вони зібрали докази фальсифікацій, відправили їх у ЦВК та МЗС, втім винних не покарали.
Згодом пан Чикулай розчарувався і в помаранчевих. Перед революцією він та кілька його друзів домовились з кількома помаранчевими політиками про створення мистецького телевізійного каналу. Коли ті прийшли до влади, забули про всі домовленості.
А тоді він побачив фільм про чеського президента Вацлава Гавела, який звільнив з державних посад усіх членів комуністичної партії та причетних до спецслужб режиму. Тоді пан Чикулай і вирішив зробити те саме. За основу взяв люстрацій ний закон Чеської республіки.
Люстрація в Румунії та Чехії
Люстрацію, яку з 91-го року почали робити в Чехії, називають еталонною.
Там створений спеціальний архів, де опрацьовують усі справи спецслужби чеського комуністичного режиму. Роботи у них достатньо – треба оцифрувати 280 млн сторінок справ. У відділі сканування працює 4 особи. За день вони можуть відсканувати 30-40 тисяч сторінок.
Оцифровані записи публікують в Інтернеті у відкритий доступ.
У будівлі чеського архіву є одна закрита для диктофонного запису кімната – люстраційний відділ. Працівники відділу отримують запити на перевірку людей, які претендують на державну посаду.
Якщо людина була агентом чи інформатором комуністичної спецслужби, то вона не отримує державної роботи.
Перший президент Чехій Вацлав Гавел каже, що і сам не думав, що люстрація буде на стільки тривалим процесом: "Я мав істотні зауваженя до законів, які нормували спосіб поводження з архівами. Визнаю, що я помилявся, вважаючи, що очищення політичного середовища станеться скоро. Це те, на що треба 10-ки років."
Румунія також зважилась на люстрацію.
Президент Бесеску наказав розсекретити усі справи усіх агентів Секурітате (спецслужби, яка працювала на комуністичний режим). В інтерв’ю Бі-Бі-Сі він так пояснює причини свого рішення:
Траян Бесеску: - Моєю метою було розірвати спадкоємність режиму
- А що ви думаєте зараз, коли бачите в парламенті тих, хто був або частиною режиму, або звинувачений у зв’язках з Секурітате чи з комуністичною партією?
- Ну, як вам відомо, демократія – не найдосконаліша система
- Тож рештки того режиму і досі лишаються впливовою силою?
- Так. Тому що
менталітет не можна змінити за 20 років. Але однозначно ми заклали фундамент аби покласти край зв’язкам з комуністичною державою.
Щоб розірвати ці зв’язки, 10 років тому в Румунії створили національну раду, яка вивчає архіви, щоб порушувати справи про ти людей, які були у тісних зв’язках з тоталітарним режимом.
Директор архівів Ладислау Сендус "скаржиться" Бі-Бі-Сі на свою роботу:
- Нас не дуже люблять. У нас 700 процесів у судах, у яких фігурують особи, які займали ключові посади у судочинстві, фінансовій системі. Але ми вважаємо, що це наш обов’язок проливати світло на наше комуністичне минуле.
З тих 700 справ, судді винесли вирок лише у 3-х справах. Одна з проблем, яка гальмує швидкий їх розгляд – деякі обвинувачені і зараз є частиною судової системи, яка має судити злочини комунізму.
Серед інших причин, які заважають провести люстрацію є те, що частину документів було знищено під Бухарестом. Ці напівспалені брудні папки зараз зберігаються у архіві Національної ради. Також часто у справах Секурітате фігурували прізвища людей, які ніколи не були інформаторами і не вербувались - тобто фіктивні.
Борис Чикулай, який провів першу в Україні, хоча й умовну люстрацію, переконаний, що
люстрацію робити ніколи не пізно, адже на кону - розвиток України.