- в Україні знаходиться унікальний міст, що пролягає між правим берегом однієї річки. Не вірите? Можете переконатися на власні очі, якщо відвідаєте Кам’янець-Подільську фортецю, що на Хмельниччині. Стара фортеця розташована на скелястому острові, охопленому петлею каньйону річки Смотрич. Таким чином, міст, що веде до фортеці, пролягає між двома точками правого берегу однієї річки. Крім того, ми не знайшли більше прикладів у світі, коли б міст тримався без усіляких підпор, а спирався б тільки на скелі. За однією з гіпотез, цей міст було зведено римлянами ще у II столітті під час походу Траянового війська на Дакію. Нині Кам’янецька фортифікація включена до переліку ЮНЕСКО
Рой Медвєдєв: “Росія ніколи не була демократичною і не буде такою в найближчому майбутньому”
“Кремль завжди був серцем авторитарної влади. Росія ніколи не була демократичною і не буде такою в найближчому майбутньому. Разом із тим, помиляється той, хто побоюється повернення тоталітаризму. Ми живемо при помірному й освіченому авторитаризмі за західним фасадом. Це більш ніж політичний вибір, це - історична спадщина: новою межею є загальне бажання відповідати стандартам капіталізму” .
Рой Медвєдєв за часів Брежнєва був дисидентом. Історик, біограф Сталіна й Хрущова, сьогодні він належить до нечисленних відомих представників інтелігенції, що підтримують Володимира Путіна. І в 81-річному віці він так чинить не через опортунізм.
Він вивчив вікову еволюцію влади: від московських князів до царів, від генеральних секретарів КПРС до теоретиків перебудови. "У незвичайній історичній ситуації", яку він порівнює із заходом Ден Сяопіна в Китаї або з відходом з політичної сцени де Голля у Франції, на його думку, у Кремлі сьогодні сидить "перший росіянин, що став лідером із волі народу". Розмову веде Джампаоло Візетті з la Repubblica (переклад російською - Inopressa )
- Що таке Кремль?
- Це серце й символ влади. Після смерті Леніна, при Сталіні, він отримав релігійні риси. З часів Хрущова до правління Горбачова, Кремль для Заходу був символом холодної війни. Протягом майже 40 років секретарі КПРС зробили місцем ухвалення важливих рішень штаб-квартиру комуністичної партії на Старій площі. А за Горбачова й Єльцина, яким подобалося, коли їх називали царями, рішення знов стали прийматися на Червоній площі. Але Кремль і в сучасну епоху продовжує залишатися символом сталінізму.
- Чому більшовики вирішили перенести центр російської влади із Зимового палацу в Петрограді в Кремль у Москві?
З життя російських царів
- Це було вимушене рішення. У 1917 році був конфлікт із Фінляндією, через рік почався перший наступ Германії, в ході якого лягла Рига. Москва, що знаходилася в тилу, була більше захищена й розташована в центрі. У період між 1920 і 1921 роками, в самий розпал Громадянської війни, Ленін усвідомив, що передбачуване повернення на береги Неви було неможливим із фінансової точки зору. Тим часом комунізм укорінявся в Москві. З будівництвом Мавзолею Леніна на Червоній площі, Кремль перетворився на храм марксистської ідеології - у скриньку сталінської влади.
- Чому Горбачов, що вирішив порвати з реальним соціалізмом, вирішив повернути Кремлю втрачену головну роль?
- В кінці 1988 року він вступив в конфлікт із партією. Він вирішив радикальним чином змінити структуру керівництва. Комунізм у ті часи був виразом тіньового правління, яке здійснював ідеологічний апарат політбюро КПРС. Обраний президентом СРСР, Горбачов вирішив зробити символічний відхід із Старої площі. Повернення в Кремль стало похоронами партії й знаком народу про початок нової фази.
- Але чи правда, що всі головні рішення ухвалюються в Кремлі?
- Так. За часів Єльцина, Білий дім, резиденція уряду, зберіг свою роль. Білий дім став місцем, де Єльцин у серпні 1991 року захистив так звану демократію від генералів-путчистів. Сьогодні Путін працює в Кремлі. Це президент, вибраний у ході прямого голосування, він керує одноосібно, як монарх. Він володіє особистою і абсолютною владою, як в Білорусії й Казахстані: ніхто не може його повалити.
Саме так розташовували й їх портрети, у школах і установах.
- Як змінилася суть апарату влади?
- За часів СРСР генеральному секретареві ЦК КПРС допомагали члени політбюро, від 9 до 15 чоловік. На військових парадах кожен займав визначене йому місце. Саме так розташовували й їх портрети, у школах і установах. Політбюро, як це трапилося з Хрущовим, могло повалити секретаря. Тепер кілька тисяч чоловік можуть чекати дуже довго, коли до них звернуться за тим, щоб вони висловили свою думку. Вирішує одна людина, дуже часто - ні з ким не консультуючись.
- Кремль викликає у росіян скоріше страх чи пошану?
- Усе залежить від особи лідера. Горбачов і Єльцин викликали роздратування. Путіна бояться чиновники й олігархи, - але 80% населення йому довіряють.
- Вас не лякає повернення сталінської моделі Кремля?
- До цього немає передумов. У Росії поки відсутня справжня партія влади, відсутня ідеологія, поки що не зроблений вибір між капіталізмом і соціал-демократією. Ще не сформована національна свідомість, ми не знаємо, в якій державі живемо, не зрозумілі механізми передачі президентської влади. Ми - будмайданчик із робОтами, що продовжуються, а Кремль - видужуючий хворий, що тільки що піднявся з ліжка.
- І Кремль може стати рушієм демократії?
- Демократичні рухи в Росії все ще залишаються слабкими. Населення продовжує віддавати перевагу жорсткій владі. Я сам не можу зрозуміти, що означає сьогодні демократія: думаю, що потрібні роз'яснення, вказівки на міжнародні посилання.
Нинішній цар Кремля
- Хто він, - нинішній цар Кремля?
- Це політик із єдиним слабким місцем: він не в повній мірі усвідомлює своє положення. Він і не мріяв піднятися до влади. Коли він прийшов з КДБ, він був ніким. Усі думали, що це жарт. За шість років із ним відбулися вражаючі трансформації. Він продемонстрував якості лідера. Через два роки він піде: конституційна вимога про два мандати - нерозв'язна проблема, і Путін вважає не повністю легітимною власну владу. Росія повертається у напрямі чергового небезпечного експерименту: за людини з її популярністю, достатньо молодій, не може бути іншого президента, визнаного більшістю.
- Чому Росія на Заході має такий негативний імідж?
- Імідж - продукт інформації, а вона відповідає головним національним інтересам. Стабільний Кремль в Росії, що знов стала супердержавою, є світовим виробником енергетичних ресурсів, увірвався на світову арену разом із Китаєм і Індією, тоді як Захід переживає кризу. Кремль знову хоче зайняти належне йому місце, і в цьому вся проблема.
- Хіба не існує проблеми дотримання фундаментальних свобод людини?
- Якщо ви маєте на увазі недавні вбивства, то думаю, що в Кремлі почалася жорстока боротьба за спадкоємство влади, а також варто взяти до уваги майбутні парламентські вибори наступного року. Той, хто зацікавлений у дестабілізації Росії, вибере нові жертви.
Актуально
19659 переглядів
Публiкацiї за темою «Політологія»:
