- в містечку Глухів (Сумська область) 12 травня 1870 року, поширилися звістка, що їх знаменитому земляку Артемію Яковичу Терещенко, відомому цукрозаводчику та меценату височайшим указом надано потомственне дворянство. Сини згодом гідно продовжували його справу. А от численні онуки, вже стали прикладати свої здібності в інших іпостасях. Михайло Іванович Терещенко був міністром фінансів та закордонних справ в уряді О.Керенського; Федір Федорович Терещенко був талановитим авіаконструктором, вельми високо цінувався Жуковським, й літаки його конструкцій були прийняті на озброєння російською армією в І Світовій війні...
У чому своєрідність ісламу? За короткий час, ставши світовою релігією в ранньому Середньовіччі, він приголомшив своїми культурними та політичними успіхами.
Легенда розповідає, що Магомет — засновник ісламу та мусульманської держави — побачив у шатрі вождя кочового племені святилище й спитав, якому богові воно призначено.
— Невідомому, — відповіли йому.
— То я його пророк! — заявив Магомет.
Іслам — наймолодша серед світових релігій — виник на спаленому спекою Аравійському півострові, де кочували, ще недавно між собою ворогуючи, різні племена, що поклонялися трьомстам богам та богиням. Та з прадавніх часів у арабській міфології існував образ відстороненого від земного клопоту деміурга: «Ілаха», що з відповідним артиклем перекладається як «той самий бог» — бог, ім’я якого знати заборонено. Часом його ототожнювали з місцевими покровителями племен — Хубалою (Аллах-Хубала) чи Душа рою (Аллах-Душара). Ось до цього Невідомого Бога Магомет і привів людські серця.
Справедливий, але суворий
Магомет проповідує
Аллах всюдисущий, всепроникний, всемогутній, вічний, єдиносущий. У нього немає сподвижників, і заперечувати це — найбільший злочин проти ісламу. Він створив Землю і сім небес, над якими поставив свій трон, створив людей, янголів і всілякі сутності, причетні до раю чи пекла, дарував людям природні блага й навчив ними користуватися, визначив долю кожного й запровадив після смерті Страшний суд. Коли люди в сліпоті своїй забували про Аллаха, він посилав до них своїх пророків: Адама (першого), Ібрахіма (відповідає старозаповітному Аврааму), Мусу (Мойсей), Ісу (Ісус Христос) і, нарешті, Магомета (останній — «печать усіх пророків» і — більше не буде).
Носієм істини визнано тільки Ібрахіма, бо юдеї знехтували заповітами Муси, і тим самим спотворили віру; християни впали в оману, обожествивши одного з пророків — Ісуса Христа. Заслуга Магомета, як це він постійно наголошував, у тому, що він відновив учення прабатька євреїв і арабів — Ібрахіма, про якого у священній книзі мусульман — Корані — мовиться дуже багато. Ось хоча б такі епізоди.
Дружина Ібрахіма народила сина Якуба (Якова) у дев’яносто років. Щоб перевірити відданість свого пророка, Аллах зажадав у жертву іншого його сина — Ізмаїла. А потім оголосив цей подвиг непотрібним. Ібрахім відновив символ єдиного бога — чорний камінь Каабу, що впав з Неба, і був знищений під час потопу. Аравійці перетворили священного посередника між Небом і Землею на капище багатьох богів, і з цим боротися довелося Магомету.
Коли ж Ібрахіма вигнали з батьківщини, то за ним пішов благочестивий Лут (Лот). Жив серед дуже грішного народу, який навіть на ангелів замахнувся, і праведник був готовий дочок своїх віддати натовпу, щоб врятувати небожителів від приниження. Але, як написано в Корані, нечестивців перейняв «лемент при сході сонця, і перетворили ми верх цього у низ, і пролили на них дощ каміння з глини». Нинішнє Мертве море називається Бар Лутом — Морем Лута.
Аллах справедливий, милостивий, але й суворий. Так, самаряни, які «жили серед кущів, і джерел, і посівів, і пальм, плоди яких ніжні», вбили верблюдицю, послану їм як віщий знак, і за це їх поглинула земля.
Ідеологія і політика
Мінарет
Біографія Магомета оповита міфами і все-таки цілком реальна. Пророк народився 570 року в Мецці — найквітучішому з трьох аравійських міст. Рано осиротів і заробляв собі на прожиття тим, що супроводжував торговельні каравани. Був і пастухом. Його взяла до себе за погонича верблюдів багата вдова Хадіджа, старша від нього на п’ятнадцять років. У двадцять п’ять Магомет з нею одружився, жив щасливо і мав кількох дітей, з яких донька Фатіма, як і її мати, стала святою небагатого на жіночі постаті мусульманського пантеону. І Хадіджу, і Фатіму оголошено зразками жіночої досконалості.
Ставши купцем, Магомет зустрічався з юдейськими та християнськими проповідниками, що справляло на нього великий вплив. 600 року, коли він уночі стеріг верблюдів на горі Хіра неподалік Мекки, янгол, який назвався Джебраїлом, сповістив йому про те, що волею єдиного володаря Всесвіту — Аллаха — його покликано до пророцтва. Магомет сприйняв видіння за плід власної фантазії, але небесний посланець явився вдруге й закликав пояснити людям, що після смерті на них чекає страшний суд, відтак вони мусять боротися з власною гріховністю. 673 року Магомет розпочав свої проповіді: немає бога, окрім Аллаха, всі люди перед ним рівні й зобов’язані дотримуватися моральних заповідей, багаті мають ділитися з бідними, бо тільки щедрість освячує великі статки. Бедуїнів закликано відмовитися від диких племінних звичаїв, зокрема закопування живцем «зайвих» немовлят жіночої статі. Нове вчення дістало назву іслам, що означало «віддати себе Господній волі».
Зрозуміло, що, окрім найближчих родичів, послідовниками Магомета стали міські бідарі. Особливе враження справляла ідея потойбічного воздаяння за гріхи: раніше в арабському світі була поширена думка про те, що зі смертю все закінчується і єдиним сенсом людського існування є нагромадження майна та вивищення над іншими. Зате багаті, спосіб життя яких було поставлено під сумнів, украй негативно сприйняли нового проповідника, і 622 року йому з нечисленними послідовниками довелося переселитися до іншого міста — Ясраб, який згодом дістав назву Мадинат Ан-Набі (місто пророка), скорочено — Медина. З цього року починається ісламське літочислення.
Разом із проповіддю істини та очищенням місцевих вірувань перед неосвіченою й незвиклою до влади людиною постали політичні завдання. Ставши правителем Медини, Магомет пішов війною на Мекку, яка у вирішальний момент здавалася йому без бою. Магомет знищив ідолів Кааби, перетворивши місце, де впав метеорит, на головне мусульманське святилище, і запровадив низку законів, які стали основою особливого кодексу — шаріату. Закріпивши підлегле стосовно чоловіка становище жінки, Магомет, проте, заборонив звичай брати необмежену кількість дружин, щоб, коли обриднуть, легко їх позбуватися: тільки чотири, й з усіма належить поводитись однаково добре. Сам Магомет дотримувався моногамії аж до смерті Хадіджи, після чого одружувався кілька разів — здебільшого з політичних мотивів. Любив тільки Айшу, на руках якої й помер 632 року в статусі халіфа — володаря великої держави.
Обов’язки мусульман
Воїни Аллаха
За життя Магомета священна книга мусульман — Коран — існувала в усній формі, й траплялися люди, що знали її напам’ять. Записаний і канонізований Коран був уже після смерті пророка. Вважається, що це відтворення якогось початкового Писання, з якого виникли і Тора юдеїв, і Євангеліє християн, а зберігається воно, згідно з віруваннями мусульман, біля престолу Аллаха. Коран доповнює Суна — відомості про висловлювання та діяння пророка і його товаришів. Сам Магомет не брав на себе авторства того, що проповідував. «Скажи: адже я людина, така ж, як і ви; мені було дано вість, що бог наш — бог єдиний», — так написано в Корані.
Відтак першою заповіддю мусульманина є віра в те, що Аллах вічний, єдиний, не народжував і не був народженим, рівні йому не існувало, а Магомет — його посланець. Трикратний повтор шахади «ля іляхя ілля-аллах ва Мухаммедун расулюаллах» — основа ісламського ритуалу.
Другий обов’язок — п’ятикратна молитва (намаз, салат), яку належить здійснювати в будь-якому чистому місці, а в п’ятницю всі збираються на колективну молитву в соборній мечеті, яка водночас є центром релігійної освіти.
Третій — дотримання посту в місяць рамадан — тілесна форма служіння Аллахові. Пити і їсти дозволено вночі, але й тоді час належить присвячувати благочестивим роздумам, молитвам, особливо колективним, та розповідям про діяльність Магомета та його сподвижників. На цей час навіть ті, хто воює, замирюються, хоч воїнам дозволено не постувати.
Четвертий обов’язок мусульманина — податок на майно і прибутки, який іде на потреби громади та її приходів. Це утвердження принципу, що перед лицем Аллаха немає ні бідних, ні багатих, а все майно розподіляється поміж вірянами. Окрім того, їм належить робити добровільні пожертви — садака — й опікуватися найслабшими.
І врешті, кожен мусульманин бодай раз у житті має здійснити паломництво в Мекку, де в Священній мечеті аль Масджид аль-Харам — символі могутності ісламу — вмонтовано у східному кутку «Каабу», посередника між Небом і Землею. Тих, хто сподобилися цього, називають хаджами і оточують особливою повагою.
За екстремальної ситуації оголошується джихад — обов’язок цілковитої віддачі всіх сил, аж до священної війни, участь у якій гарантує доступ до раю.
Ім’я свого наступника Магомет не назвав, відтак після його смерті аж до середини VIII століття точилася кривава боротьба за титул халіфа, що позначилося і на теорії ісламізму. Четвертим халіфом став зять Магомета Алі. Його прибічники вважали, що він володіє особливою святістю, яку спроможний передавати у спадок, і коли того вбили, відійшли від ісламу й створили особливу партію — шию. Її послідовники — шиїти — і нині впливові, особливо в Ірані.
Хто збився з путі Аллаха
Мекка під час хаджу
У ІХ столітті з’явилася течія, прибічники якої надавали зібранню оповідей про життя й висловлювання Магомета і його послідовників значення більшого, аніж Корану: «Суна може обійтися без Корану, але Коран без Суни не обійдеться». Отак визначилися правовірні мусульмани-суніти. Вдаючись до узгодження думок авторитетних учених і «суджень за аналогією», вони сформували кодекс мусульманського права — ширіат. Пізніше іслам розпався на багато течій, але всіх їх об’єднує чуття єдиної віри, традицій та інтересів у сучасному світі.
Іслам дуже непросто співвідноситься з іншими світовими релігіями —християнством та юдаїзмом, які справили такий вплив на світогляд Магомета. Він щиро вірив, що він — останній на цій Землі пророк, відтак відповідальний за тих, хто «збився з путі Аллаха». За життя Магомет був дуже прихильний до єврейських ритуалів, однак, не порозумівшись з юдеями Медини, рішуче відмовився від них і створив власні. Піст — лиш удень, замість дзвонів — голос муедзина, що закликає правовірних до молитви. Коран радить людину, яка назве себе християнином, сприймати за брата, але, на відміну від Христа, що визнавав тільки мирні проповіді й авторитет доброго прикладу, Магомет мав за природне утверджувати «діло Аллаха» мечем. Той, хто гинув «на путі» як мученик, негайно потрапляв до раю: тим-то сучасні методи боротьби з тероризмом неефективні.
На мусульманську традицію великий вплив мала легенда про християнського монаха Бахіру, який, зустрівшись з маленьким Магометом, з руху сонця, зірок та хмар, а також із текстів «неспотворених християнських книжок» упізнав у ньому «останнього пророка». В основу ісламських уявлень про Христа покладено апокрифічні євангелія, які християнська церква не визнає. Згідно з ними, Христос заговорив у колисці, захистивши свою непорочну матір від нечистих звинувачень. Будучи створеним словом Божим з праху, Христос, проте, не є Богом, на хресті розіп’ятий не був, хоч живим вознісся на Небо. З такими переконаннями пов’язано вкрай нетерпиме ставлення мусульман до хреста як символу цієї релігії.
Арабський стиль
В центрі - арабською «Аллах»
У чому своєрідність ісламу? За короткий час, ставши світовою релігією в ранньому Середньовіччі, він приголомшив своїми культурними та політичними успіхами. До того історія складалася так, що перемога мечем оберталася духовною поразкою: римляни сприйняли культуру греків, германці, ступивши на територію Римської імперії, підпали під вплив античних традицій... Але там, де піднімалося зелене знамено пророка Магомета, народи завойованих земель відмовлялися від своїх традицій. Це тим більше дивно, що ісламісти далеко не завжди користувалися дозволом насаджувати істину силою: вони рідко змінювали адміністрацію подоланих земель, а прибічникам Святого Писання і зороастрійцям дозволялося сповідувати свою віру за умови сплати податків. Тому, хто приймав іслам, давали статус мавалі — союзника.
Так званий арабський стиль чудово компонувався з особливостями культури завойованих народів, і важливу роль у тих новотворах відігравали геометричні форми та абстрактні елементи шрифту. Мечеті з водоймами для неодмінного омовіння рук перед молитвою у внутрішніх двориках, з балкончиками на мінаретах, з яких лунає голос муедзина, — це копія будинку в Медині, де жив Магомет. Потреба їх прикрашати дала могутній поштовх фаянсовій і скляній промисловості; за перших халіфів, особливо Гаруна аль Рашида, арабська мова стала мовою найосвіченіших людей.
Ісус Христос навіть себе не дозволив оборонити мечем, а Магомет закликав своїх прибічників до «священної війни», обіцяючи в обмін на покладене на «шляху Аллаху» життя блаженство раю. Чи визначило це життєву практику? Ні. Примусова християнізація чужих народів почасти відбувалася жорстокіше, аніж обернення в іслам. Природа людини така, що всі небесні послання воно опускає до свого рівня, але на те й приходять пророки, щоб ту природу вдосконалити.
У нашого Українського народу існує повір’я, що від тих батьків, які не дотримуються звичаїв, родяться діти, що стають вовкулаками. Вовкулака, бувши в людській постаті, до церкви не ходить, з людьми не вітається і звичаїв людських не знає” Олекса Воропай
Актуально
30372 перегляди
Публiкацiї за темою «Духовність»:
