- в Україні знаходиться унікальний міст, що пролягає між правим берегом однієї річки. Не вірите? Можете переконатися на власні очі, якщо відвідаєте Кам’янець-Подільську фортецю, що на Хмельниччині. Стара фортеця розташована на скелястому острові, охопленому петлею каньйону річки Смотрич. Таким чином, міст, що веде до фортеці, пролягає між двома точками правого берегу однієї річки. Крім того, ми не знайшли більше прикладів у світі, коли б міст тримався без усіляких підпор, а спирався б тільки на скелі. За однією з гіпотез, цей міст було зведено римлянами ще у II столітті під час походу Траянового війська на Дакію. Нині Кам’янецька фортифікація включена до переліку ЮНЕСКО
Сьогодні українські й світові інформагенції серед то-новин подавали гострі моменти із інтерв'ю одного із керівників російського зовнішньополітичного відомства.
Оскільки високий ранг дипломата дозволяє сприймати його слова, сказані навіть у газетному інтерв'ю, як офіційну точку зору Москви, ми надаємо вам можливість ознайомитися із ним повністю.
Матеріал називається: “Флот Росії треба поважати”, надрукований він у сьогоднішньому числі російської газети “Красная звєзда”.
Ми поки що утримаємося від будь-яких коментарів, навіть щодо “неточностей”, якщо казати дипломатично, які присутні у викладені фактів заступником міністра закороднних справ Росії Григорієм Карасіним. На поки що, облишимо їх на його дипломатичній совісті.
Ми, від себе, як громадяни України, можемо зазначити, що подібний тон висловлювань керівника зовнішньополітичного відомства однієї держави на адресу іншої, аж ніяк не свідчить не тільки про дружні наміри, а й елементарну повагу до суверенних прав народу цієї держави. Та й пихатість - ніколи не була ознакою поваги до самого себе й свого народу.
Чи можна чекати миру від такого сусідства - це інше питання. Відповідь на нього навіть надавати не має потреби.
****
На питання «Красной звєди» відповідає статс-секретар – заступник міністра закордонних справ Російської Федерації Григорій Карасін.
– Григорій Борисович, у травні 2006 року в інтерв'ю наший газеті ви детально розповіли про хід переговорного процесу з питань перебування російського флоту в Україні, вихідних позиціях сторін. З тих пір відбулося декілька раундів переговорів, прозвучали численні заяви й коментарі. Хотілося б запитати вас, керівника російської делегації, як ви оцінюєте ситуацію, що складається. Що досягнуте, у чому складнощі?
- Чесно кажучи, мене дещо насторожило прагнення українських коментаторів повернути гостроту, політизувати, чорноморську тематику. Давайте знов про все по порядку. Отже, з початку 2006 року переговори йдуть у рамках підкомісії з питань функціонування Чорноморського флоту Російської Федерації і його перебування на території України. Вона входить до складу російсько-української міждержавної комісії, яку очолюють Президенти Росії й України. Це свідчення важливості, яку має тематика як сама по собі, так і для формування атмосфери російсько-українських відносин у цілому.
За рік роботи в рамках підкомісії склався дієвий переговорний механізм. Відбулося більше 20 зустрічей у різних форматах: пленарні засідання, наради в робочих групах, консультації експертів. Графік роботи щільний, але він твердо витримується. Атмосфера обговорень – ділова, професійна. Лайки та взаємних докорів немає, принаймні до повернення делегацій додому.
Зустрічі, що відбулися, уже дозволили ретельно зіставити позиції, оцінити аргументи, що висуваються. Практично на всіх напрямах є певні результати, готуються нові угоди, виробляються сумісні плани.
Не варто приховувати: з низки питань зберігаються розбіжності, часом істотні. Проте в цілому, думаю, робота підкомісії сприяє тому, щоб Чорноморський флот повною мірою виконував завдання, що стояли перед ним, а проблеми, що виникають у зв'язку з його перебуванням на території України, вирішувалися в дусі російсько-українського добросусідства. А для Росії – це головна мета на переговорах.
У кінці 2006 року тематика Чорноморського флоту обговорювалася Президентами наших країн у рамках першого засідання міждержавної комісії. Досягнуті домовленості є стимулом до продовження пошуку рішень відкритих питань на основі розумного балансу інтересів. Ми до такої роботи готові.
– У оцінках з української сторони, разом із визнанням динамізму переговорів, висловлюється незадоволення, що «кількість не переросла в якість» і практичних результатів усе ще мало.
- Починаючи переговори, жодна зі сторін не брала зобов'язань досягти домовленостей за всяку ціну. Тим більше в нас уже є предмет домовленостей і конкретні терміни їхньої дії. У цьому головне.
Ситуація навколо Чорноморського флоту зовсім не надзвичайна. Головне - не швидкість досягнення результатів, а їхній зміст і суть. У Росії на переговорах свої інтереси, і, природно, російська делегація працюватиме над їхнею реалізацією стільки часу, скільки буде потрібно.
– І все-таки в українських оцінках прослизає думка, що просування вперед, наприклад, у питаннях інвентаризації майна, яке використовувається Чорноморським флотом на території України, гальмується російською стороною.
- У питаннях інвентаризації Росія зробила великий крок назустріч Україні. Почну з того, що мова йде про роботу, яку повинні провести українські організації з виконання національного законодавства України зі складання облікових документів майнового фонду країни. Із самого початку можна було б сказати: це ваша проблема, вирішуйте її самі. Благо, технічні можливості для проведення земельно-кадастрових робіт на початку XXI століття, справді, безмежні.
Проте, виходячи із дружнього характеру наших відносин, ми погодилися допомогти українським колегам. Єдиною умовою є вироблення взаємоприйнятної методики проведення цього заходу, яка зважала б на специфіку флоту й режимний характер його об'єктів.
До теперішнього часу ця методика в основному узгоджена. Залишається декілька моментів загального характеру. Їхнє прояснення повинне створити основу для єдиного тлумачення цілей, завдань і результатів інвентаризації. Упевнений, що й по цих аспектах фахівці можуть домовитися. Треба тільки позбавити їх від політичного пресингу й дати спокійно попрацювати.
– Чи не побоюєтеся ви, що підсумки інвентаризації можуть бути використані для постановки питання про підвищення орендної плати? Адже може з'ясуватися, що флот незаконно займає якісь ділянки й будівлі?
- З наший сторони неодноразово заявлялося, що розмір орендної плати не підлягає обговоренню. Вона встановлена міждержавною угодою, яка може бути змінена тільки на підставі взаємної згоди сторін. Нашої згоди не буде.
Що ж до розмов про нібито незаконно використовуваних флотом об'єктів, то ми вже не раз говорили: заяви, що лунають з українського боку, не підтверджуються фактами. Розраховуємо, що одним із результатів інвентаризації стане внесення повної ясності щодо цього питання.
– Тривожні новини приходять про ситуацію навколо маяків Чорноморського флоту. Що це, нове загострення?
- Дійсно, питання про забезпечення навігаційно-гідрографії мореплавання знов виходить на передній план, причому, на жаль, у негативному ключі.
Передісторія відома. Під час підписання, в 1997 році, базових угод проблема не була вирішена до кінця. Але вдалося домовитися, як її вирішити: через вироблення спеціальної угоди.
Доречно зауважити, в 1997 році довелося відкласти остаточне рішення й інших проблем. По багатьом із них потім оперативно були підписані додаткові документи. А ось із навігацією й гідрографією не вийшло, хоча відповідний проект був готовий уже в 1998 році. Чому? Тому що українська сторона вирішила піти іншим шляхом. Вона висунула вимогу про негайну передачу їй усіх об'єктів навігаційно-гідрографії. На підтвердження цієї вимоги суди України почали процедуру їхнього відчуження.
У 2006 році, у рамках підкомісії, все-таки почалося обговорення проекту відповідної угоди. Російська сторона вважала, що це буде поворотним моментом. Проте, попри наші заклики, судові процедури зупинені не були.
Тривалий час дискусії йшли про те, чи правомочні національні суди займатися питанням, яке є предметом міжнародного договору. Але зараз уже не до теоретичних дискусій. Ситуація набуває іншого, я б сказав, небезпечного характеру.
Уже цього року, 23 січня й 5 березня, судові виконавці побували на станції радіонавігаційної системи «МАРС-75», це місто Генічеськ Херсонській області, з метою вилучення об'єкту. Станція знаходиться на досить великому віддаленні від головної бази флоту, проте туди разом із виконавцями підтяглися й чималі групи представників різних політичних сил. Виникла напруженість, небезпека конфлікту. А що буде в Севастополі й прилеглих до міста районах, де судові виконавці також мають намір зробити аналогічні дії відносно декількох десятків об'єктів?
Росія неодноразово звертала увагу української сторони на те, що логіка судового варіанту неминуче веде до ескалації напруженості навколо об'єктів Чорноморського флоту. На жаль, так і виходить, а це неприпустимо й неприйнятно. Сподіваємося, що наші партнери все-таки зроблять висновки, і пошук рішення проблеми вестиметься виключно за столом переговорів.
– Чи не збирається Росія спускати свої прапори в Севастополі, як того вимагає українська сторона?
Відповідно до статті 6 Федерального конституційного закону «Про Державний прапор Російської Федерації» стяг Росії щодня піднімається в місцях постійної дислокації військових частин і окремих підрозділів Озброєних Сил Російської Федерації, до яких відноситься й Чорноморський флот.
Використання державної символіки є, таким чином, частиною внутрішнього життя військових формувань флоту. По базових угодах, Україна узяла зобов'язання поважати статус військових формувань, і не втручатися в їхнє внутрішнє життя. Здається, усе ясно.
– Чи є зближення з питання про діяльність російських правоохоронних органів у місцях дислокації флоту?
- Українська сторона як і раніше виступає проти постійної присутності російського суду, прокуратури та інших компетентних органів у місцях дислокації флоту, не заперечуючи проти здійснення ними, у разі потреби, певних правових дій, так би мовити, на тимчасовій основі.
Ми ж переконані, що російські правоохоронні органи діють у місцях дислокації флоту. у своєму нинішньому вигляді, відповідно до базових угод і виконують важливу місію по підтримці правопорядку.
Подивиться на статистику діяльності військової прокуратури Чорноморського флоту в 2006 році. Розглянуто 319 звернень і скарг (близько половини з них – від громадян України). Установлені факти порушень, має рацію більше 2 тисяч військовослужбовців і членів їхніх сімей, і, зрозуміло, відносно них відновлена справедливість. Проведені слідчі та інші дії із запитів правоохоронних органів України. Таких запитів було 64. Якщо говорити про рівень злочинності, то він невисокий (за рік розкрито 94 злочини, в основному – незначні), що є прямим наслідком добре поставленої профілактичної діяльності прокуратури. Чи можна було досягти таких результатів без постійної роботи російських правоохоронців на місцях?
Чесно кажучи, була надія, що існуючі суперечності вдасться врегулювати в рамках спеціальної угоди. Робота над ним була близька до завершення. Залишалися неврегульованими три-чотири моменти. Але в січні цього року українська сторона представила фактично новий проект документа. Доведеться все починати наново.
– До цих пір ми якось більше говорили про українські проблеми. А що турбує більше всього російську сторону?
- Найважливішим для нас є виконання Чорноморським флотом його прямого призначення. Це – забезпечення наших військово-політичних інтересів, участь у міжнародній співпраці, зокрема, у цілях протидії міжнародному тероризму. Для цього флот повинен мати можливість планової модернізації озброєння, свободи маневру, безперешкодного перетину кордону.
На жаль, до цих пір по цих питаннях домовитися не вдалося. Наші партнери посилаються на інтереси тільки власної безпеки. Висловлюються побоювання, що можливе зростання військової потужності флоту може створити Україні проблеми на міжнародній арені.
Ось останній приклад. Кілька років тому російська сторона запланувала передислокувати з Північного флоту до Севастополя дизельний підводний човен проекту 877 замість списаного човна аналогічного класу. Базові угоди не виключають такої заміни. Кількісний та якісний склад флоту не міняється. Українська сторона обіцяла підготувати проект відповідної угоди. І ось після трьох років обіцянок приходить негативна відповідь. Проект, мовляв, не пройшов міжвідомче узгодження. Виходить, що український держапарат не впорався з підготовкою необхідного документа. Якось насилу віриться в таку безпорадність.
– На порядку денному переговорів адже стоять ще екологічні й соціально-економічні питання?
Тут, якраз. можна говорити про позитивні моменти.
У результаті досягнутих, у рамках підкомісії, домовленостей налагоджується непогана співпраця між флотськими організаціями й компетентними природоохоронними органами України. З одного боку, це дозволяє формуванням флоту повніше виконувати зобов'язання з відповідних угод і вимоги екологічного законодавства України. З іншої – захистити флот від незаслужених звинувачень, що він є, мало не головним, забруднювачем природного середовища в регіоні.
Що стосується соціально-економічних питань, то, як відомо, Росія узяла на себе зобов'язання брати фінансову участь у розвитку населених пунктів України, де дислокується Чорноморський флот.
Зараз уже можна сказати, що механізм надання цього сприяння запрацював. З держбюджету Росії Севастополю, Феодосії й селищу Гвардійське, за період 2000-2006 років, переведено близько 13 мільйонів доларів. Це чимала підмога для місцевих бюджетів. Результатами ж здійснених програм користуються не тільки військові моряки, але й усі жителі населених пунктів.
– І останнє питання. Деякі політики на Україні говорять, що після закінчення терміну дії угоди в 2017 році Чорноморський флот повинен буде покинути її територію. Що ви думаєте із цього приводу?
У нас є Угода 1997 року про статус і умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України. Вона має термін дії на 20 років із можливістю продовження.
Час, коли треба буде визначатися по суті, ще попереду. І використовувати цей час, на наш погляд, треба не для підштовхування флоту до виходу, а для вирішення конкретних проблем у дусі зміцнення співпраці та взаєморозуміння між Росією й Україною. Життя саме по собі розставить усе по своїх місцях.
Актуально
36497 переглядів
Публiкацiї за темою «Холодна війна-2»:
